Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow тог-тяж arrow ТРІУМВІРИ
   

ТРІУМВІРИ

[лат. triumviri, tresviri, від tres (trium) — три і vir — чоловік] — спец, і надзв. магістратури, що складалися з трьох членів, напр., tresviri agris dandis (букв. — Т., що наділяють землею; раніше — tresviri coloniae deducendae, букв. — Т., котрі засновують колони) — магістрати, які були уповноважені засновувати колонії рим. громадян в Італії або у провінції (пізніше ці магістратури складалися з 5, 7 і 10 осіб). Tresviri capitales (букв. — Т. з карних справ; раніше — tresviri nocturni, букв. — нічні Т.) — магістрати невисокого рангу, котрі здійснювали деякі поліц. функції (нагляд за в'язницями та виконанням вироків у карних справах, забезпечення правопорядку в місті в нічний час тощо). Tresviri monetales (букв. — грошові Т.) — Т., що відповідали за карбування грошей. У л-рі набув поширення термін «тріумвірат», що найчастіше вживається для позначення союзу трьох видатних і могутніх осіб — Гнея Помпея, Луція Ліцинія Красса і Гая Юлія Цезаря («спілки влади, грошей і розуму»), укладеного 60 до н. е. з метою скасування у Римі респ. ладу, який у 1 ст. до н. е. перебував у глибокій кризі, та встановлення одноособової влади. Ця назва була прийнята в новий час за аналогією з тріумвіратом 43 до н. е., що мав офіц. характер. Давні автори називають перший тріумвірат просто угодою.

Підґрунтям тріумвірату було однакове не-гат. ставлення до сенату і потреба у взаємодопомозі учасників союзу: Помпей був невдоволений відмовою сенату затвердити його розпорядження стосовно сх. провінцій і винагороди ветеранів, Цезар прагнув отримати консульство, а Красс домагався зниження вщкупних платежів в інтересах вершників і надання йому командування на Сході. Кожен з Т. спирався на різні політ, сили: Красс — на вершників, Цезар — на популярів (лат. від — народ; нар. партія — партія рим. міськ. і сільс. плебсу, що спиралася на нар. збори), Помпей — на деякі шари нобілітету, солдатів і ветеранів. Водночас вони мали опору в легіонах, якими кожен з них командував. Ідея тріумвірату належала Цезарю, який спочатку прагнув утворення поміркованого уряду. Проте різка опозиція Катона Молодшого — провідника оптиматів (лат., від — найкращий; аристокр. партія, що виражала інтереси нобілітету і спиралася на сенат) підштовхнула Цезаря до тісного союзу з Помпеєм і Крассом. За їх допомогою він у 69 до н. е. став консулом. Були задоволені також вимоги Помпея і Красса. Як консул Цезар провів ряд законів, спрямованих на вдосконалення держ. устрою, зміцнення політ, та екон. становище Риму. Другий тріумвірат був укладений на початку листопада 43 до н. е. Марком Антонієм, Марком Емілієм Лепідом і Гаєм Юлієм Цезарем Октавіаном.

Літ.: Бартошек М. Рим. право: Понятия, термины, определения. М., 1989; История Древнего Рима. СПб., 1998.

Є. О. Харитонов.