Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow І-іза arrow ІДЕОЛОГІЯ
   

ІДЕОЛОГІЯ

(від ідея і грец.— вчення) — система політичних, економічних, правових, моральних, естетичних, філософських і релігійних поглядів, що виражають інтереси певних класів або соціальних груп. І.— складова частина надбудови; її осн. зміст і розвиток у кінцевому підсумку визначаються базисом суспільства (див. Базис і надбудова). І. тісно пов'язана з суспільною психологією. І. являє собою певну систему теоретично осмислених ідей, поглядів на дійсність і разом з сусп. психологією (включає в себе буденні, емпіричні погляди, що виникли стихійно і не зведені в систему, а також сусп. почуття, настрої, звички) входить до складу сусп. свідомості, що відображає сусп. буття (див. Суспільне буття і суспільна свідомість). Розрізняють політ., правову, реліг. І. тощо. Кожна форма сусп. свідомості співвідноситься з певною формою сусп. відносин, організації (суспільного інституту), діяльності (напр., політ. ідеї — політ. відносини — політ. орг-ції — політ. діяльність). Залежно від конкретних істор. умов, природи класів суспільних І. може бути істинною або хибною, науковою чи ненауковою; прогресивною, революційною або консервативною, реакційною; інтернаціоналістською чи націоналістичною. Типи І. розрізняються також за істор. типами сусп. класів, інтереси яких виражає дана І. (рабовласницька, феод., бурж., пролет. І. тощо). Будучи зумовлена системою екон. відносин суспільства, вона водночас має відносну самостійність і підпорядкована ще своїм специфічним закономірностям. Існує певна наступність у виникненні, існуванні та розвитку істор. типів І. Така спадкоємність властива більшою чи меншою мірою усім ідеологічним формам сусп. свідомості, напр. правознавству, філософії, етиці, релігії тощо. Між істор. типами І. існують істотні відмінності, а відмінність бурж. і пролет. І. переростає в принципову протилежність. "Питання стоїть тільки так: буржуазна або соціалістична ідеологія. Середини тут немає (бо ніякої „третьої" ідеології не виробило людство, та й взагалі в суспільстві, яке роздирають класові суперечності, і не може бути ніколи позакласової або надкласової ідеології)" (Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 6, с. 37). Таким чином, І. класова за своїм походженням, природою, цілями. Ідеологічна боротьба є однією з форм класової боротьби. Соціалістична І. виникла ще в умовах капіталізму як наука про революц. боротьбу пролетаріату, створена його теоретиками і вождями — К. Марксом, Ф. Енгельсом, В. І. Леніним — та їхніми послідовниками. Сучас. бурж. І. за своєю суттю — антинаукова, не спроможна вказати правильні шляхи розв'язання проблем, які постали перед людством. Захищаючи інтереси приреченого класу, вона вимушена вдаватися до ірраціоналізму, містицизму, наклепів на марксизм-ленінізм, комуністичні й ро-бітн. партії, країни соціалістич. співдружності. Спрямована на духовне пригнічення нар. мас, сучас. бурж. І. переживає глибоку кризу, виявом якої є, зокрема, "деідеологізації теорія" та "реідеологізації теорія".

Комуністична — найвищий істо-рич. тип І. Вона виражає інтереси робітн. класу, переважної більшості населення земної кулі і є справді науковою, гуманістичною, інтернаціоналістською, служить справі побудови комунізму. Марксизм-ленінізм — її складова частина, основа, наук. ядро. Марксистсько-ленінська І. є панівною в розвинутому соціалістичному суспільстві. Ідеологічна робота КПРС спрямована на виховання у трудящих комуністичного світогляду і моралі, рад. патріотизму і соціалістичного інтернаціоналізму, подолання пережитків минулого в свідомості і поведінці людей, боротьбу з будь-якими проявами бурж. ідеології. Див. також Ідеологічне співробітництво марксистсько-ленінських партій соціалістичних країн.

В. І. Куценко.

 

Схожі за змістом слова та фрази