Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тред-трої arrow ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
   

ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА

—археологічна культура часів мідного віку, пам'ятки якої вперше дослідив В. В. Хвойка біля с. Трипілля на Київщині в кінці 19 ст. На тер. СРСР Т. к. поширена переважно на Правобережній Україні і в Молдавії. Т. к. виникла в результаті просування на Сх. давньоземлеробських племен з Балкан та Подунав'я. Розрізняють три етапи Т. к.: ранній — 4000—3600 до н. е., середній — 3600—2800 до н. е., пізній — 2800—2000 до н. е. Спочатку носії Т. к. жили в басейнах річок Пруту, Дністра та Пд. Бугу; згодом вони розселилися в Серед. Придніпров'ї, на Волині, в Пд.-Зх. Причорномор'ї. На ранньому етапі Т. к. поселення, для яких характерні заглиблені і наземні житла, були розташовані на надзаплавних терасах річок, пізніше — на високих річкових терасах і важкодоступних мисах плато. Звичайно вони складалися з 30—40 наземних жител, розміщених по колу одне біля одного. До жител примикали госп. будівлі; внутр., центр. частину поселення не забудовували. Глинобитні житла площею від 30 м2 до 150 мг поділялися перегородками на 2—5 окремих секцій, де були вогнища, глиняні печі, лежанки, робочі й культові місця. Тут мешкала сім'я з кількох чоловік; у середньому на кожному такому поселенні могло жити бл. 500 чол. Були також великі поселення (див. Володимирівка), що складалися з кількасот будинків, розміщених кількома концентричними колами. На поч. пізнього етапу в басейні Пд. Бугу з'явилися поселення-гіганти (зокрема, Майданецьке поселення та ін.), що складалися з 1,5 тис. жител. На кожному з них могло мешкати бл. 10 тис. чол. Деякі поселення додатково були укріплені ровами та валами. Осн. заняття носіїв Т.к. — землеробство і скотарство; деяку роль, особливо на ранньому етапі, відітравали мисливство, рибальство, збиральництво. Осн. знаряддя праці, предмети побуту й прикраси виготовляли з кременю, каменю, кістки, рогу та глини. Це — різноманітні крем'яні скребачки, ножі, різці, свердла; кам'яні тесла й свердлені сокири-молоти; кістяні шила, проколки, намистини; рогові мотики, клювці, молотки; глиняні прясла, грузики для ткацького верстата тощо. Вже на ранньому етапі Т. к. з'явилися перші металеві вироби: мідні шила, рибальські гачки, прикраси. Тільки в одному Карбунському скарбі знайдено 444 різних виробів з міді, насамперед прикрас. Згодом почали виготовляти мідні тесла, долота, провушні сокири, кинджали тощо. Метал надходив з тер. Старод. Фракії від носіїв гумельницької культури. Посуд ліпили руками й випалювали в спец. горнах. На ранньому етапі Т. к. посуд прикрашали заглибленим орнаментом (спіраль, меандр, канелюри, штамп), пізніше його виготовляли з добре відмуленої глини й оздоблювали багатобарвним розписом (червоною, чорною, білою фарбами). Ідеологія носіїв Т. к. тісно пов'язана з культом плодючості, культом предків. Безпосереднє відношення до цих культів мають численні глиняні жіночі (дуже рідко чоловічі) статуетки, а також фігурки свійських тварин. З культовими уявленнями пов'язані й ритуальні поховання в житлах. Для пізнього етапу Т. к. характерні великі колективні могильники за межами поселень; виявлено поховання з трупопокладеннями (на Пд.) і трупоспаленнями. Основою сусп. організації носіїв Т. к. був рід, поділений на великі патріархальні сім'ї. З пізнім етапом Т. к. пов'язаний початок майнового розшарування та виділення родоплемінної верхівки. Про це свідчить поява багатих поховань у родових могильниках (Усатів-ські кургани, Червонохутірський могильник). Істор. доля трипільських племен ще недостатньо з'ясована. Деякі з них, очевидно, були асимільовані носіями ін. культур наприкінці 3-го тис. до н. е. Про окремі пам'ятки Т. к. на тер. УрСР див. також Євминське поселення, Коломийщина, Ленковецьке поселення, Лука-Врубловецька, Олександрівка, Сандрацьке поселення, Сушківське поселення, Усатівські поселення та кургани. Іл. на окремому аркуші, с. 320—321.

Літ.: Археологія Української РСР, т. 1. К., 1971; Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений (III — II тысячелетие до н. э.). М.—Л., 1949; Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестропья. М., 1961; Збенович В. Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья. К., 1974; Круц В. А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. К., 1977; Збенович В. Г. Поселение Бернашёвка на Днестре.K., 1980; Дергачев В. А. Памятники позднего Триполья. Кишинев, 1980; Маркенич В. И. Позднетрипольские племена Северной Молдавии. Кишинев, 1981.

В. Г. Збенович.

трипільська культура - leksika.com.ua

трипільська культура - leksika.com.ua

трипільська культура - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази