Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow цех-цюр arrow ЦИРКУЛЯЦІЯ АТМОСФЕРИ
   

ЦИРКУЛЯЦІЯ АТМОСФЕРИ

(лат. сігсulаtіо — кругообіг, коловорот) — сукупність повітряних течій в атмосфері. Пов'язана з неоднаковим розподілом атмосферного тиску, зумовленим нерівномірним припливом сонячної радіації, неоднорідністю земної поверхні та обертанням Землі навколо своєї осі. Розрізняють заг. і місцеву циркуляції. Загальна Ц. а. включає пасати, мусони, повітр. течії, пов'язані з проходженням циклонів та антициклонів (у межах тропосфери), зональні — зх. і сх. течії (у стратосфері), а також струминні течії. До місцевої Ц. а. належать бризи, бора, фени, гірсько-долинні та ін. вітри місцеві. Характер заг. Ц. а. визначається переміщенням теплих та холодних повітряних мас. Біля екватора повітря нагрівається і піднімається вгору, переміщуючись у напрямі полюсів, на його місце надходить холодне повітря. Під дією Коріоліса сили повітряні маси відхиляються від меридіонального напряму до широтного, набувають зонального характеру і не досягають полюсів. Внаслідок цього у помірних широтах створюються значні горизонтальні градієнти температури і тиску (див. Баричний градієнт), що зумовлюють розвиток активної циклонічної діяльності. Вплив циклонічної діяльності зменшує температурні контрасти між тропічними та полярними районами. Відповідно до розподілу атм. тиску над земною поверхнею перенос повітря відбувається в цілому зонально. Найкраще зональний перенос у тропосфері виявлений у тропічних широтах. У нижній тропосфері (особливо над океанами) переважають постійні сх. течії — пасати, у верх. — течії протилежного напряму — антипасати. З вис. понад 5 км вплив підстилаючої поверхні та циклонічної діяльності на структуру областей тиску зменшується, зх. перенос повітря встановлюється над усією земною кулею (за винятком приекваторіальної зони). Істотну роль у процесах поглинання та відбиття сонячної радіації відіграє неоднорідність підстилаючої поверхні. Нагрівання та охолодження суходолу відбувається швидше, ніж водної поверхні, тому над материками перепади добових (день — ніч) та сезонних (літо — зима) температур досягають значних величин. Нерівномірний розподіл суходолу та моря зумовлює утворення сезонних центрів дії атмосфери. Внаслідок різниці між температурою суходолу та моря у ряді районів формуються мусони. Місцева Ц. а. з добовою періодичністю пов'язана з нерівномірним нагріванням суходолу й води, а також особливостями орографії. Ц. а. забезпечує теплообмін і вологообмін на земній кулі, вона є важливим кліматоутворюючим фактором, що визначає особливості погоди і клімату певного регіону. Всебічне вивчення Ц. а. має велике наук. та практичне значення, зокрема для складання прогнозів погоди. К. Т. Логвинов.

 

Схожі за змістом слова та фрази