(лат. concordatum — угода) — угода між папою римським як главою католицької церкви і урядом певної держави щодо діяльності католицької церкви в цій країні і взаємовідносин даної д-ви з Ватіканом. За середньовіччя К. відображали намагання світських феодалів обмежити надмірні домагання рим. первосвящеників (Вормський 1122, Болонський 1516 та ін. К.). Прийшовши до влади, буржуазія використала К. для закріплення свого панування; католицькій церкві було надано широкі можливості для боротьби проти революц. руху. К. 19—20 ст. являли собою юрид. оформлення союзу католицької церкви з бурж. урядами. Нині багато з них втратило своє значення або розірвано в результаті перемоги соціалістичних революцій у ряді європ. країн.
|
