(тюрк.), могила — земляний, рідше кам'яний насип над похованням. Найдавніші К. з'явилися за пізнього неоліти і мідного віку в каспійсько-чорноморських степах, на Передкавказзі та Закавказзі. На тер. України найдавніші К. належать до раннього періоду ямної культури. Бувають понад 20 м заввишки. Іноді навколо К. внизу споруджували кам'яну обкладку (кромлех або крепіду). На деяких К. стояли баби кам'яні.
