Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow манж-марків arrow МАРГАНЕЦЬ
   

МАРГАНЕЦЬ

манган (лат. Manganum), Мn — хім. елемент VI] групи періодичної системи елементів Д. І. Менделєєва, ат. н. 25, ат. м. 54,9380. Природний М. складається з одного стабільного ізотопу 55Мn. Вперше металевий

М. одержав 1774 швед. учений Ю. Ган. М.— досить поширений в природі, його вміст у земній корі 9,5 10-2 %. У рудах (див. Марганцеві руди) буває у вигляді оксидів, гідроксидів, карбонатів, силікатів тощо. З мінералів найпоширеніші піролюзит та псиломелан. З чотирьох поліморфних (див. Поліморфізм) модифікацій (α, β, γ, δ) найстійкішою у звичайних умовах є α-М.— сріблясто-білий метал, густ. 7470 кг/м3, tпл 1244е С, tкип 2077° С. На повітрі М. покривається тонкою плівкою оксидів, розчиняється у к-тах з утворенням солей Мп (II). При нагріванні реагує з галогенами, киснем, азотом, сіркою, вуглецем тощо, утворюючи відповідні марганцю сполуки. М. одержують відновленням його оксидів кремнієм, алюмінієм, електролізом розчинів сульфату та ін. способами. Застосовують у виробн. сталей, феромарганцю, сплавів кольорових металів, антикорозійних покриттів тощо.М. в організмі — необхідна складова частина тканин рослинних і тваринних організмів; один з біогенних елементів, М.— активатор ряду ферментів і гормонів, відіграє важливу роль у процесах дихання, фотосинтезу, біосинтезу нуклеїнових кислот та ін., впливає на кровотворення тощо. В організмі людини найбільше М. у печінці, кістках, щитовидній залозі. Добова потреба людини в М. становить 3—8 мг. Нестача М. в їжі призводить до порушень росту і розвитку, мінерального обміну кісткової тканини; спричинює анемію.

А. Ф. Тищенко М.— хім. елемент).

 

Схожі за змістом слова та фрази