Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow пере-пери arrow ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
   

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

(до 1943 — Переяслав) — місто обласного підпорядкування Київ. обл. У PCP, райцентр. Розташований на р Трубежі (прит. Дніпра), за 28 км від залізнич. ст. Переяслав. Уперше згадується в літописних джерелах під 906 як місто Переяслав. За князювання Володимира Святославича став осн. опорним пунктом Київської Русі в її боротьбі проти кочовиків. З 2-ї пол. 11 ст. місто — центр Переяславського князівства. Бл. 1362 Переяслав загарбали лит. феодали. За Люблінською унією 1569 місто захопила шляхет. Польща. В 1585 П. надано магдебурзьке право. Населення Переяслава брало участь у Наливайка повстанні 1594—96, у сел.-козац. повстаннях 1630 під проводом Т. Федоровича (див., зокрема, Переяславський бій 1630), 1637 — під керівництвом Павлюка, 1638 — Я. Острянина. В місті укладено Переяславську угоду 1630. Визволений військом Б. Хмельницького, Переяслав 1648—1781 був центром Переяславського полку. В місті відбулася Переяславська рада 1654. Тут були укладені Березневі статті 1654, Переяславські статті 1659. В місті вибухнуло Переяславського полку повстання 1666. В 1738 тут відкрито Переяславський колегіум. Рад. владу встановлено в грудні 1917. В 1943 місто перейменовано на П.-Х. Нагороджено орденом Дружби народів (1979). У П.-Х.— з-ди: сироробний, плодоконсервний, прод. товарів, хлібний, цегельний, асфальтовий, ефіроолійний радгосп-завод; худож. виробів ф-ка, гол. підприємство Переяслава-Хмельницького виробничого швейного об'єднання "Спецодяг", філіал київ. виробничого взут. об'єднання "Спорт", рай сільгосптехніка, рай сільгоспхімія, комбінат побутового обслуговування. Пед. та сільс. профес.-тех. уч-ща, 8 заг.-осв., музична та спорт. школи, 7 лік. закладів, у т. ч. лікарня. Будинок культури, 2 клуби, кінотеатр, 3 б-ки, Переяслав-Хмельницький історико-культурний заповідник. Архіт. пам'ятки: залишки укріплень (10 ст.) та фундаментів церкви-усипальниці (11 ст.), церкви в стилі українського барокко — Михайлівська з дзвіницею (1640— 66; реставрація 1711—49; розписи 1715), Успіння (кін. 19 ст., на місці дерев'яної поч. 16 ст.), Воз-несенський собор (1695—1700; дзвіниця, 1776), колегіум (1753— 57) та ін. Монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією (1961, скульптори В. Вінайкін, В. Гречаник, П. Кальницький, арх. В. Гнєздилов); пам'ятний знак на честь 325-річчя возз'єднання України з Росією (1981, скульптори Є. Горбань та Б. Климушко, арх. М. Фещенко). На пд.-зх. околиці П.-Х. 1951 виявлено Переяслав-Хмельницький могильник. У місті народилися укр. лікар А. О. Козачковський, укр. архітектор В. П. Пещанськии, укр. рад. патологоанатом О. І. Смирнова-Замкова, укр. педагог, письменник І. Ф. Тимківський, євр. письменник Шолом-Алейхем, рос. письменник М. М. Херасков. У с. Карені (тепер у складі П.-Х.) народився укр. рад. архітектор В. Г Заболотний. У 1753 у Переяславському колегіумі викладав укр. філософ і письменник Г. С. Сковорода. У 30-х рр. 19 ст. в Переяславі деякий час жив М. В. Гоголь. У 1838 місто відвідав композитор М. І. Глинка, 1845 і 1849 — Т. Г. Шевченко, 1891 — О. М. Горький.

С. К. Кілєссо (архітектурні пам'ятки).

Переяслав-хмельницький - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази