Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рот-рят arrow РУМУНІЯ
   

РУМУНІЯ

(Romania) — д-ва, розташована на Пд. Європи. Тер. — 237,5 тис. км2. Нас. — 22,3 млн. чол. (2002, оц.): румуни (понад 89 %), угорці (7,1 %), цигани (1,8 %), німці (0,5 %), українці (0,3 %)) та ін. Столиця — м. Бухарест. Адм.-тер. поділ — 41 повіт, міста і общини. Офіц. мова — румунська. Грош. одиниця — лей. Нац. свято — День об'єднання (1 грудня). Створення сучас. Рум. д-ви започатковане об'єднанням у 1862 двох придунайських

Державний герб Румунії - leksika.com.ua

князівств — Валахії та Молдавії. Новоутв. князівство дістало назву «Румунія» і певний час існувало на правах автономії в Османській імперії. 1866 прийнято першу конституцію P., яка запровадила обмежену монархію. Берлінським трактатом від 13.VII 1878 проголошено незалежність P., яка 1881 набула статусу королівства. У 1923 прийнято нову редакцію конституції, за якою форма держ. правління набула характеру парламентарно-монархічної. 1938 введено нову конституцію, якою значно посилено викон. владу, розширено повноваження короля. Цей осн. закон скасовано 1940, коли було встановлено військ.-авторитар. режим. Після повалення у серпні 1944 цього режиму було частково поновлено дію конституції 1866 (в ред. 1923). Наприкінці 1947 скасовано монархію і проголошено Румунську Народну Республіку. Наст, року введено першу конституцію т. з. соціалістичного типу. Другу конституцію такого типу було прийнято 1952; вона зафіксувала класову сутність д-ви і кер. роль Рум. робітничої (комуністичної) партії. З часом до цієї конституції внесено зміни, що стосувалися організації держ. механізму. 1965 ухвалено ост. конституцію соц. типу. За цим осн. законом назву д-ви змінено на Соціалістичну Республіку Румунію, в якій «керівною політичною силою усього суспільства» визнавалася компартія. Згодом до конституції було внесено ряд змін, більшість яких стосувалася держ. владування. Зокрема, 1974 запроваджено пост президента. Новий етап у розвитку рум. державності настав після падіння у грудні 1989 тоталітар. режиму Н. Чаушеску, який очолював д-ву і правлячу партію і, по суті, здійснював контроль над усіма сферами сусп. життя. 1990 було обрано Установчі збори, які 21 листопада наст, року ухвалили нову конституцію Р. Вона набула чинності після її затвердження на загальнорум. референдумі 7.ХІІ 1991. За конституцією, форма держ. правління у Р. — змішана республіканська. Органом законод. влади є двопалатний парламент. Нижня палата — палата депутатів (345 депутатів), верхня — сенат (140 сенаторів). Склад обох палат парламенту формується шляхом заг. і прямих виборів строком на 4 роки. Віковий ценз для активного виб. права — 18 років,

Румунія. Карта - leksika.com.ua

для пасивного — 23 і 35 років на виборах до палати депутатів і сенату відповідно. В парламенті зарезервовані місця (по одному) для громад, об'єднань, що репрезентують нац. меншини.

Законод. ініціативою у парламенті наділені уряд, депутати і сенатори. Передбачено також здійснення нар. законод. ініціативи від імені 250 тис. гр-н, які мають право голосу. Якщо між палатами виникає неузгодженість щодо тексту законопроекту, питання вирішується спец, парлам. комісією, утвореною на паритетних засадах представництва обох палат. Якщо робота цієї комісії буде нерезультативною, спірний законопроект вноситься на розгляд спец, засідання палат парламенту, де він має бути ухвалений більшістю голосів від складу кожної палати. Передбачається право глави д-ви повернути переданий йому для промульгації закон на повтор, розгляд у парламенті.

Главою д-ви є президент, який визнається гарантом нац. незалежності, єдн ості й тер. цілісності, а також забезпечує виконання конституції і належне функціонування держ. влади. У ст. 80 конституції зазначається, що він «виконує функцію посередництва між владами держави, а також між державою і суспільством». Президента обирають шляхом заг. і прямих виборів на 4 роки. Одна й та сама особа може бути переобрана лише раз. Віковий ценз для кандидатів у президенти — 35 років. Президент може бути усунутий із поста за грубі порушення конституції. Відповідне рішення приймається на спільному засіданні палат парламенту більшістю голосів депутатів і сенаторів після одержання висновку Конст. суду. Це рішення має затверджуватися референдумом, який призначається парламентом. Президент певною мірою функціонально поєднаний зі сферою викон. влади. Він пропонує кандидатуру на посаду глави уряду — прем'єр-міністра, здійснює за його пропозицією зміни в уряді, може брати участь в урядових засіданнях при обговоренні питань загальнодерж. значення тощо. Президент головує на всіх засіданнях уряду, в яких бере участь. Серед повноважень президента — право розпустити парламент (після консультацій з головами палат і лідерами парлам. груп). Таке право він може реалізувати за умови, якщо парламент протягом 60 днів двічі не зміг висловити довіру уряду. Президент може після консультацій з парламентом виносити на референдум питання, що мають загальнонац. інтерес, він є головою верх, ради оборони, укладає міжнар. договори та здійснює ін. повноваження. Викон. владу здійснює уряд — рада міністрів. Він забезпечує реалізацію внутр. і зовн. політики країни та здійснює заг. керівництво держ. управлінням. Процедура формування РМ починається з визначення кандидатури на посаду прем'єр-міністра. її пропонує президент після консультації з партією, що має більшість місць у парламенті, або, коли такої більшості не існує, з партіями, представленими у парламенті. Кандидат на посаду прем'єр-міністра на спільному засіданні палат пропонує склад уряду та його проіраму для отримання довіри. Призначені прем'єр-міністр та ін. члени уряду складають присягу перед президентом. Конституція встановлює принцип сумісності посад в уряді і мандата депутата або сенатора. Члени уряду несуть ко-лект. політ, відповідальність перед кожною палатою парламенту.

Система судів заг. юрисдикції включає Верховний суд юстиції, окружні, місц. та військ, суди. Судді заг. судів призначаються президентом безстроково. Судді Верх, суду — строком на 6 років з правом повтор, зайняття посади. Судді Конст. суду призначаються нарівно (по три) палатою депутатів, сенатом і президентом. До складу Конст. суду входять 9 суддів, які займають посаду впродовж 9 років без права на повторне призначення. За формою держ. устрою Р. є унітарною д-вою. Міські та общинні ради, а також мери (примарі) обираються шляхом заг. і прямих виборів. Повітові ради формуються непрямими виборами: їх членами є делегати міських та общин, рад у межах відповід. повітів. Строк повноважень рад усіх рівнів — 4 роки. В кожний повіт і в столицю призначаються представники уряду — префекти. Вони здійснюють певні контр. функції щодо органів місц. самоврядування.

Р. — член ООН з 1955, Ради Європи з 1993 та ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з Р. встановлені 1.ІІ 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази