— антиленінське угруповання у ВКП(б), яке склалося влітку 1926 на базі троцькізму і "нової опозиції". Очолюваний Л. Троцьким і Г. Зінов'євим блок, до якого приєдналися рештки ідейно розгромлених опозиційних груп ("робітничої опозиції", групи "демократичного централізму" та ін.), відображав інтереси залишків експлуататорських класів і практично був їхньою агентурою в рядах партії. Опозиціонери заперечували можливість побудови соціалізму в СРСР, виступали проти політики соціалістичної індустріалізації, намагалися розірвати союз робітничого класу і селянства, порушували ленінські принципи єдності партії. Восени 1926 вони стали на шлях відкритих антирад. вилазок па ряді пром. підприємств, намагалися нав'язати партії дискусію. Проте комуністи індустріальних центрів дали опозиціонерам рішучу відсіч і підтримали постанову Липневого (1926) пленуму ЦК ВКП(б), який викрив фракційну діяльність блоку, показав, що ідейною основою його с троцькізм. Різко засудила антипартійний блок Перша конференція КП(б) України (жовтень 1926). Хоч після пленуму ЦК ВКП(б) лідери опозиції на словах визнали свої помилки, насправді вони продовжували анти парт. діяльність. ЦК ВКП(б) очолив боротьбу партії проти капітулянтів. Об'єднаний пленум ЦК і ЦКК ВКП(б) вивів Троцького і Каменєва зі складу Політбюро. П'ятнадцята конференція ВКП(б) (жовтень — листопад 1926) затаврувала опозицію як меншовицький ухил і закликала комуністів до рішучої боротьби проти блоку. Незабаром Виконком Комінтерну схвалив рішення конференції й зобов'язав усі компартії покласти край спробам троцькістів розколоти міжнар. комуністичний рух. Проте лідери блоку посилили антипарт. боротьбу. В 1927 вони висунули т. з. платформу 83-х, у якій зводили наклеп на партію й лицемірно проголошували себе противниками розколу парт. рядів, хоч насправді створили свою, нелегальну партію. В жовтні 1927 ЦК ВКП(б) оголосив дискусію з питань порядку денного наступного, П'ятнадцятого з'їзду ВКП(б). Дискусія показала згуртованість комуністів навколо ЦК. За його політику голосували 724 тис. чол., за позицію блоку — 4 тис.
(менше 1 % ), в т. ч. на Україні — 741 чол. Опозиціонерів засудили, зокрема, комуністи Харкова, Луганська, Запоріжжя, Дніпропетровська, делегати Десятого з'їзду КП(б) України (листопад 1927). Тим часом опозиціонери стали на шлях антирад. боротьби аж до відкритого виступу з антирад. закликами під час демонстрації 7.XI 1927 в Москві і Ленінграді. 14.XI ЦК і ЦКК ВКП(6) виключили Троцького і Зінов'єва з партії, а ін. опозиціонерів вивели зі складу ЦК і ЦКК. XV з'їзд ВКП(б), що зібрався в грудні 1927, довершив розгром опозиції, оголосивши належність до неї та пропаганду її поглядів несумісними з перебуванням у лавах партії. З'їзд виключив з партії найактивніших опозиціонерів і запропонував усім парт. орг-ціям очистити свої ряди від учасників опозиції.
В А. Морозов.
