Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РОМАНОВСЬКИЙ
   

РОМАНОВСЬКИЙ

Віктор Олександрович [4(16) 1 1890; за ін. даними - 6(18).І 1890, м. Глухів, тепер Сум. обл. — 16.11 1971, Ставрополь, Росія] — укр. історик, архівіст, археограф, дослідник джерел з укр. права, доктор істор. наук і професор з 1950. Закін. 1914 істор.-філол. ф-т Київ, ун-ту (відвідував також на юрид. ф-ті практ. заняття проф. М. Ф. Владимирського-Буданова з історії рос. права), був залишений на каф. рос. історії для підготовки до виклад, праці. Водночас (з лист. 1914) працював пом. завідувача Київ, центр, архіву давніх актів; у 1921— 31 очолював цю установу. Був також доцентом каф. історії Росії та України на Вищих жін. курсах у Києві (від лютого 1916). Член Київ. обл. к-ту кадет, партії і масон. ложі. За режиму геть

РОМАНОВСЬКИЙ Віктор Олександрович - leksika.com.ua

мана П. П. Скоропадського служив нач. ін-форм. відділу М-ва праці Укр. Д-ви. У рад. час, працюючи в архів, установі, одночасно викладав у Київ, археол. ін-ті (з 1918), Київ, ун-ті (після включення до його складу кол. Вищих жін. курсів), Київ. ІНО (з 1922), ін. навч. закладах. Активно співробітничав (з 1919) у багатьох наук, осередках ВУАН, зокрема в Комісії для виучування історії захід-норус. і укр. права, Комісії для складання біогр. словника діячів України, Комісії для складання істор.-геогр. словника укр. землі, Комісії соціально-екон. історії України; від грудня 1929 — вчений секретар, а в лип. 1930—31 — голова Археогр. комісії. З 1926 — позашт. співробітник н.-д. каф. історії укр. культури у Харкові. За сфа-брик. звинуваченнями у контррев. діяльності Р. кілька місяців перебував під арештом у 1923 і 1931, але в обох випадках до суду не дійшло. Однак того ж 1931 після огульної критики за немарксист, «вузький техніцизм» Р. звільнено з роботи в архіві й ВУАН. Від лист. 1931 працював ученим секретарем НДІ зерна і продуктів його переробки. Служив у Київ, облплані (1932—34). Утретє арештований 26.IV 1935 і рішенням Особливої наради НКВС СРСР від 10.УІ 1935 відправлений до випр.-труд. табору строком на 5 років. Після відбуття покарання (м. Караганда, Казахстан) працював з серпня 1940 в місц. обл. управлінні нар. освіти, з липня 1941 — у Караганд. вчител. ін-ті; з 1947 і до кін. життя — у Ставропольському пед. ін-ті. Реабілітований посмертно у червні 1989. Осн. праці: «Чиншове право на Правобережній Україні» (1916), «Нариси з історії землеволодіння в Південно-Західному краї» (1917), «До історії бюджетного права Гетьманщини за Кирила Розумовського» (1927), «Документ до історії державного скарбу давньої Гетьманщини» (1930), «Магдебурзькі грамоти містам Лівобережної України XVII—XVIII ст.» (2000; поем, публікація збережених аркушів верстки, знищеної 1931), «Перепис населення Лівобережної України 1666 року, його організація і критична оцінка» (1967). Автор першого укр. підручника з архівознавства «Нариси з архівознавства. Історія архівної справи на Україні та принципи порядкування в архівах» (1927), посібника для школи з історії Ставропольського краю (1964), ряду ін. праць.

Літ.: Корпус магдеб. грамот укр. містам: два проекти видань 20-х — 40-х років XX ст. К., 2001; Матяш І. Б. Особа в укр. архівістиці. К., 2001.

І. Б. Усенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази