Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кіні-клас arrow КЛАСИ СУСПІЛЬНІ
   

КЛАСИ СУСПІЛЬНІ

За визначенням В. І. Леніна, "класами називаються великі групи людей, які розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до засобів виробництва, за їх роллю в суспільний організації праці, а значить, за способами одержання і розмірами тієї частки суспільного багатства, яка є в їх розпорядженні" (Повне зібрання творів, т. 39, с. 14 — 15). К. с. виникли в процесі розкладу первіснообщинного ладу внаслідок сусп. поділу праці і появи приватної власності на засоби виробництва. Основоположники марксизму-ленінізму довели, що існування К. с. пов'язано лише з певними істор. фазами розвитку виробництва, що їхній розвиток зумовлений у кінцевому підсумку змінами продуктивних сил і виробничих відносин. В умовах антагоністичного суспільства класи — це групи людей, з яких одна, посідаючи панівне становище в сусп. господарстві, привласнює працю іншої. Для кожного класового сусп. ладу характерна своя класова структура. Крім осн. К. с, існування яких випливає з пануючого в даному суспільстві способу виробництва (у рабовласницькому суспільстві — раби і рабовласники, у феодальному — селяни-кріпаки і поміщики, в капіталістичному — пролетаріат і буржуазія), є ще неосн. класи, існування яких пов'язане з госп. укладами, що збереглися від попередніх суспільно-економічних формацій або зароджуються в надрах існуючого сусп. ладу (зокрема, неосн. класами капіталістичного суспільства є селянство і поміщики). К. с. неоднорідні. Вони складаються зрізних прошарків. У класово антагоністичному суспільстві між К. с, інтереси яких протилежні, точиться запекла класова боротьба. Антагоністичні К. с. закономірно зникають із ліквідацією приватної власності на засоби виробництва, експлуатації людини людиною, протилежності між містом і селом, протилежності між розумовою та фізичною працею. К. с. зберігаються ще на першій фазі комуністичного суспільства — за соціалізму, але їхня сутність докорінно змінюється. Класову структуру соціалістичного суспільства утворюють дружні К. с.— робітничий клас, колгоспне селянство й особлива соціальна група — нар. інтелігенція, що виступають у тісному союзі. Вони мають спільну екон. основу — сусп. власність на засоби виробництва, спільну політ. основу — соціалістичну державу, спільну ідеологію — марксизм-ленінізм, спільну мету — побудову комуністичного суспільства. В умовах соціалізму склалася соціально політична й ідейна єдність радянського суспільства. Проте між робітн. класом і селянством зберігаються певні відмінності, які визначаються наявністю двох форм соціалістичної власності — державної (загальнонародної) і кооперативної (колгоспної). Провідна роль на всіх етапах будівництва соціалістичного і комуністичного суспільства належить робітн. класові, що зумовлюється його місцем і роллю в сусп. виробництві, його ідейно-політ. зрілістю. В процесі будівництва комунізму відбувається неухильний процес зближення класів, який закономірно веде до дедалі більшої соціальної однорідності суспільства, до подолання класових відмінностей.

М. М. Мокляк.

 

Схожі за змістом слова та фрази