(від моно... і грец. — відбиток) — вид друкованої графіки. Фарби одного чи кількох кольорів від руки накладають на рівну поверхню металевої дошки; на друкарському верстаті дістають один якісний відбиток М. (звідси назва цієї техніки), а інколи — декілька. М. дозволяє домогтися особливої прозорості й ніжності тонів. її іноді застосовують у сполученні з ін. техніками (офортом тощо). Техніка М. відома з 17 ст., набула поширення в кінці 19 ст. В Росії техніку М. застосовувала О. Кругликова, на Україні до м. зверталися М. Глущенко, М. Дерегус, Ю. Кратохвиля Відимська, О. Пащенко та ін.
|
