Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow порт-поу arrow ПОРТУГАЛЬСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1974
   

ПОРТУГАЛЬСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1974

— антифашистська антиімперіалістична, демократична революція в Португалії. Спричинена крайнім виснаженням екон. ресурсів країни внаслідок 13-річної колоніальної війни, загостренням соціальних суперечностей. Визрівання революції прискорили підпільна боротьба, яку розгорнула Португальська компартія (ПКП), проникнення в армію прогресивних ідей. Почалася 25. IV 1974. Рух збройних сил (РЗС) скинув уряд диктатора М. Каетану. Було утворено Раду нац. порятунку, яку очолив ген. А. ді Спінола.

Перший етап П. р. (25.IV 1974—11.III 1975) — період антифашист. загальнодемократичних перетворень: було ліквідовано репресивний апарат фашист. диктатури (встановлена 1926), звільнено політ. в'язнів, на батьківщину повернулися політ. емігранти, відновлено осн. громадян. права і свободи, легалізовано політ. партії, встановлено строки надання незалежності колоніям, до уряду ввійшли представники комуністичної та соціалістичної партій. 13.VII прем'єр-міністром став представник лівого крила РЗС В. Гонсалвіш; після зриву спроби реакційного перевороту (28.IX) представника правого крила ген. А. ді Спінолу на посту президента змінив демократично настроєний ген. К. Гоміш.

Другий етап П. р. (11.ІІІ — липень 1975) — період найвищого піднесення революції, що набула антимонополістичного і навіть антикапіталістичного характеру. Почався після провалу правого путчу 11.III. Осн. рушійною силою революції виступав союз народу з РЗС. Були націоналізовані банки, страхові, пром. і трансп. компанії, засоби зв'язку, почала здійснюватися радикальна агр. реформа, прискорилася чистка держ. апарату. Найвищим органом влади стала Революц. рада — виконавчий орган РЗС. На виборах до Установчих зборів 25.IV перемогли партії, що виступали під соціалістичними лозунгами.

Третій етап П. р. (липень — кінець листопада 1975) — період військ.-політ. кризи і шаленої антикомуністичної кампанії реакції та сил соціал-реформізму, розгорнутої при підтримці імперіалістичних кіл Заходу. Екон. труднощі в країні, урядова криза, викликана керівництвом Португальської соціалістичної партії, розкол у РЗС привели до заг. військ.-політ. кризи в країні, що закінчилася поразкою революц. крила РЗС після збройної авантюри 25.XI ультралівих військових. Четвертий етап П. р. (кінець листопада 1975 — середина 1976) — період спаду революції і спрямування її в русло класичної бурж. демократії, зменшення ролі РЗС. 25.IV 1976 набрала чинності конституція, яка закріпила осн. завоювання трудящих (демократичні свободи, націоналізацію, робітн. контроль, агр. реформу) і встановила соціалістичну перспективу розвитку Португалії. 25. IV в країні проведено парламентські, 27.VІ 1976 — президентські вибори. Уряди, очолювані соціалістами, а згодом (після парламентських виборів 1979 і 1980) представниками правих партій, почали посилений наступ на конституцію, ін. революц. завоювання трудящих (зокрема, згортання агр. реформи), пішли на поступки іноз. капіталу, сприяють посиленню позицій приватного сектора в економіці країни. Правим силам протистоїть ПКП, яка послідовно відстоює інтереси трудящих, бореться за єдність лівих сил і дотримання конституції.

В. М. Якушик.

 

Схожі за змістом слова та фрази