Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сереж-силог arrow СИЛА
   

СИЛА

в механіці — міра механічної взаємодії даного тіла з одним або багатьма іншими матеріальними об'єктами; причина зміни механічного стану матеріальних об'єктів. С. між тілами виникають при безпосередньому контакті (С. пружності, С. тертя тощо) або через створені ними поля (зокрема, сила тяжіння). Джерелами С. є матеріальні об'єкти — тіла або поля фізичні. С. характеризується числовим значенням і напрямом. Числове значення С. знаходять за силою, яка зрівноважує дану С. (статичний метод), або вираховують, напр., за другим законом Ньютона (див. Ньютона закони механіки), згідно з яким С. дорівнює добуткові маси тіла на його прискорення (динамічний метод). З С. можна виконувати операції розкладання (див. Розкладання сил у механіці) і додавання сил. Одиницями С. в Міжнародній системі одиниць (СІ) є ньютон, а в СГС системі одиниць — дина. У фізиці елементарних частинок часто замість С. використовують поняття взаємодії елементарних частинок.

Літ.: Федорченко А. М. Теоретична фізика. Механіка. К.. 1975.

А. М. Федорченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази