— хімічні елементи, що їх вводять при легуванні в металеві сплави. У сталі і чавуни додають переважно хром, нікель, марганець, кремній, молібден, магній, вольфрам, ванадій, титан, алюміній, ніобій, кобальт і мідь, в алюмінію сплави — кремній, мідь, магній, нікель, титан, хром, кобальт, цинк, цирконій та ін. Л. е. у магнію сплавах є цинк, алюміній, марганець, кремній, цирконій і літій, в міді сплавах — цинк, олово, свинець, алюміній, марганець, залізо, нікель, берилій, кремній і фосфор. Для нікелю сплавів використовують хром, залізо, титан і алюміній, для свинцю сплавів—в осн. олово, цинк і сурму; для титану сплавів— алюміній, ванадій, молібден, кремній та ін. Вводять легуючі елементи звичайно у вигляді сплавів (див.Лігатура в металургії, Феросплави).
