Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow інст-іог arrow ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА ВАРТІСТЬ
   

ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА ВАРТІСТЬ

— вартість товарів, які реалізуються на світовому ринку. Величина І. в. визначається затратами суспільно необхідної абстрактної праці, з урахуванням світових умов виробництва товарів, що беруть участь у міжнар. обміні. При цьому затрати на виробн. цих товарів в окремих країнах виступають як індивідуальна вартість щодо І. в., яка є проявом суспільно необхідної праці в умовах світового г-ва. Теорію І. в. розробив К. Маркс. Як екон. категорія вона виникла на основі розвитку і поглиблення міжнародного поділу праці, усуспільнення та інтернаціоналізації виробництва і поширилася з розвитком світової системи капіталізму і світового капіталістичного ринку. Обмін товарів і за межами нац. ринків відбувається на основі діяння вартості закону, який вирівнює нац. суспільно необхідні затрати праці у заг. середньосвітові. Середньосвітова суспільно необхідна праця визначається середньою продуктивністю праці, яка, в свою чергу, визначається середніми умовами виробн. і середніми нац. витратами на виробн. осн. маси експортної продукції. На світовому ринку нац. рівні інтенсивності праці зводяться до середньо-світового рівня. Більш інтенсивна нац. праця порівняно з менш інтенсивною виробляє за однаковий час більшу вартість, тому на світовому ринку вона має і вищу ціну. Різні кількості товарів одного й того ж виду, що їх виробляють в різних країнах за однаковий робочий час, мають неоднакову І. в. з розрахунку на одиницю товару. У гвітовому г-ві виявляється тенденція до перетворення І. в. на ін-тернац. ціну виробництва. Фактори цього перетворення специфічні, вони все чіткіше проявляються з розвитком капіталізму, розширенням закордонного інвестування (див. Інвестиція), міжнар. міграції робочої сили, діяльності багато-нац. та транснац. корпорацій (див. Міжнародні монополії), заг. поглибленням поділу праці в інтер-нац. масштабах. Нац. виробн. все тісніше пов'язується з світовим ринком у процесі заг. інтернаціоналізації виробн. Специфічні особливості нац. виробн. зумовлені та визначаються сусп.-екон. характером конкретної світової системи г-ва. В межах світового соціалістичного г-ва виникає регіональна І. в. на основі нац. індивідуальних витрат виробн. соціалістичних країн. На міжнар. соціалістичному ринку відбувається взаємодія нац., інтернаціональної і регіональної вартостей. Тому ціноутворення на цьому ринку здійснюється з урахуванням як нац. суспільно необхідних виробничих витрат, так і світових цін за певний попередній період, причому коливання останніх усереднюється внаслідок взаємної домовленості заінтересованих сторін. У відносинах країн — членів Ради Економічної Взаємодопомоги масштабом цін виступає перевідний карбованець, а ціноутворення здійснюється планомірно в умовах координації госп. діяльності соціалістичних д-в, що набуває особливо великого значення у здійсненні процесів міжнар. соціалістичної економічної інтеграції. На світовому соціалістичному ринку немає стихійного коливання цін, а екон. відносини будуються на відносинах рівноправності та взаємній вигоді.

В. І Філіпов.

 

Схожі за змістом слова та фрази