— у складі Арх. обл. РРФСР. Утворений 15.VII 1929. Розташований на крайньому Пн. Сх. Східно-Європейської рівнини. Омивається водами Білого, Барен-цового та Карського морів. Включає о-ви Колгуєв та Вайгач. Площа 176,7 тис. км2. Нас. 48 тис. чол. (на 1.І 1980). Осн. населення — ненці, живуть також комі, росіяни, українці га ін. Міськ. нас.— 59%. В окрузі — 1 місто й 1 с-ще міськ. типу. Центр — м. Нар'ян-Мар. Н. а. о. нагороджено орденами Дружби народів (1973) і Трудового Червоного Прапора (1979). Поверхня — погорбована рівнина, зайнята Большеземельською тундрою та Малоземельською тундрою. На Пн. Сх.— хр. Пай-Хой (вис. до 467 м), на Зх.— відроги Тіманського кряжа, на п-ові Канін — хр. Канін-Камінь. Виявлено поклади нафти, горючого газу. Клімат суворий, з холодною зимою і прохолодним коротким літом. Пересічна т-ра січня від —12 до —22°, липня від +5 до +13°. Опадів 280—420 мм на рік. Поширена багаторічна мерзлота. Найбільша ріка — Печора. Багато озер. Майже повсюдно болота. Пн. частина округу розташована в зоні тундри, пд.— в зоні лісотундри. Грунти тундрові глейові й торфово-глейові. Осн. галузі г-ва — оленярство (Н. а. о.— один з провідних оленярських районів СрСР), рибальство, мисливство, мор. звіробійний та хутровий промисли. Значного розвитку набуло кліткове звірівництво (блакитний песець, сріблясто-чорна лисиця, норка). Дедалі більшого значення набуває тваринництво м'ясо-мол. напряму. Пром. Виробн. базується гол. чин. на переробці місц. сировини (рибна, мол., м'ясоконсервна галузі). Гол. підприємства — у Нар'ян-Марі. Заготівля й переробка деревини. Велике значення для розвитку Н. а. о. має Північний морський шлях. Мор. порти — Нар'ян-Мар, Амдерма. Судноплавство по Печорі, у Нар'ян-Марі — аеропорт. Культура. В 1914 серед ненецького населення було 98% неписьменних. За роки Рад. влади створено писемність ненецькою мовою, ліквідовано неписьменність. У 1978/79 навч. р. у заг.-осв. школах округу налічувалося 8,5 тис. учнів, у зоо-вет. технікумі і пед. уч-щі (обидва — в Нар'ян-Марі) —600 учнів. У Нар'ян-Марі працює с.-г. дослідна станція Н.-д. ін-ту с. г. Крайньої Півночі. В окрузі 37 масових б-к, 56 клубних закладів, Будинок нар. творчості, Будинок піонерів, 59 кіноустановок, окружний краєзнавчий музей (1979). Виходить окружна газ. рос. мовою "Нарьяна вьіндер" (підзаголовок — "Красньш тундровик"). Радіомовлення ненецькою і рос. мовами. Телезв'язок Нар'ян-Мара і найближчих нас. пунктів здійснюється за допомогою наземної приймальної станції "Орбіта". Народне мистецтво. Здавна поширені аплікація з хутра, шкіри й сукна, різьблення на дереві, кістці й бересті. Одяг і взуття роблять з хутра й шкіри, оздоблюють смугами геометризованого орнаменту. Шкіряні сумки й кисети розшивають кольоровим бісером. У минулому з дерева виготовляли антропоморфні ідоли — "сядеї".
