Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow пірг-плант arrow ПІРОТЕХНІКА
   

ПІРОТЕХНІКА

(від грец. — вогонь і техніка) — галузь техніки, пов'язана з виготовленням і застосуванням освітлювальних, сигнальних, запалювальних, димових та ін. спец. сумішей, а також споряджених ними тех. засобів (ракет, снарядів, шашок тощо). Піротехнічні суміші були відомі ще в Старод. Римі, Візантії ("грецький вогонь"), у Китаї та ін. країнах, а також арабам. У Європі перші порохові ракети застосовано як запалювальні засоби на Україні у битвах (на поч. 16 ст.) з татарами. В Росії їх почали використовувати в широких масштабах наприкінці 17 — на поч. 18 ст. Бурхливого розвитку П., що грунтувалась на нових досягненнях фізики і хімії, набула у першій половині 20 ст. Піротехнічні суміші містять пальне (напр., магній, алюміній та їхні сплави), окислювач (нітрати, хлорати, перхлорати, оксиди металів тощо) і клей (напр., желатину). До них додають також спец, речовини, що забарвлюють полум'я і дим, підсилюють світіння, прискорюють або сповільнюють процес горіння. Виготовляють ці суміші подрібненням і змішуванням компонентів, грануляцією, сушінням і ущільненням їх — переважно пресуванням. Змішування компонентів і ущільнення сумішей — пожежо- і вибухонебезпечні. Запалюють піротех. суміші пороховими шнурами, капсулами тощо. Піротех. суміші й засоби застосовують у пром-сті (напр., термітні суміші для зварювання), сільс. г-ві (для боротьби з шкідниками), військ. справі, при кінозніманні, влаштуванні святкових фейєрверків та ін.