Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow фещ-фінд arrow ФІЗИЧНА ХІМІЯ
   

ФІЗИЧНА ХІМІЯ

— наука, яка пояснює хім. явища і встановлює їхні закономірності на основі загальних принципів фізики. Предметом Ф. х. є явища, які важко віднести до типових хімічних чи типових фізичних (адсорбція, абсорбція, розчинення тощо). Ф. х. узагальнює фактичний матеріал і теор. положення з різних розділів хімії та фізики. Тому її іноді наз. теор. хімією. Ф. х. складається з таких розділів: термодинаміка хімічна, кінетика хімічна, вчення про каталіз, розчини, поверхневі явища, квантова хімія, фотохімія, будова молекул; ряд розділів — колоїдна хімія, електрохімія, радіаційна хімія, фізико-хімічний аналіз перетворилися на самостійні наук. галузі. Ф. х. має велике практичне значення. На основі теор. узагальнень і експериментальних даних створено нові галузі пром-сті (напр., синтез аміаку, одержання солей з розчинів, ректифікація, екстракція), докорінно змінилися і значно удосконалились технологічні схеми багатьох виробництв, здійснюється автоматизація, створюються безперервні і потокові лінії. Розроблено також численні фізико-хімічні методи аналізу і контролю виробництва. Термін "фізична хімія" запровадив М. В. Ломоносов, який 1752 перший став читати курс лекцій з основ Ф. х. До кінця 19 ст. було проведено окремі дослідження з Ф. х. Деякі результати їх мали велике значення, напр. відкриття явища адсорбції (Т. Є. Ловіц, 1785), каталізу (Й. Я. Берцеліус, 1835), термохім. Гесса закон (Г. І. Тесс, 1840) та ін. Становлення і розвиток ф. х. пов'язані з працями Я. Г. Вант-Гоффа, В. Оствальда, С. Арреніуса, М. М. Бекетова, Дж. Гіббса, В. Нернста, М. С. Курнакова. Особливе значення мало відкриття періодичного закону Д. І. Менделєєва. На сучас. етапі провадяться дослідження елементарних хім. актів, поведінки молекул, іонів, радикалів при різних хім. і фіз. процесах. У зв'язку з розвитком атомної техніки інтенсивно розвивається радіаційна хімія, успішно вивчаються реакції в електр. розрядах, процеси у низькотемпературній плазмі (див. Плазмохімія) тощо. Важливого значення набуває Ф. х. високомолекулярних сполук. На Україні значний внесок у Ф. х. зробили Фізичної хімії iнститут імені Л. В. Писаржевського АН УРСР, Загальної та неорганічної хімії інститут АН УРСР, кафедри фіз. хімії Харків., Одеського, Київського університетів, Київ. політех. ін-ту тощо. Розвиток Ф. х. пов'язаний з іменами укр. вчених: В. Ф. Тимофєєва,

С.С. Уразовського, І. С. Телетова, М. А. Ізмайлова, Л. В. Писаржевського, О. Н. Фрумкіна, В. А. Ройтера, О. І. Бродського, Є. О. Шилова,

В. І. Атрощенка, К. Б. Яцимирського, В. С. Гутирі, Ю. К. Делімарського та ін.

Літ.: Стражеско Д. М., Турченко Я. І. Розпиток фізичної хімії на Україні за 40 років Радянської влади. К., 1957; Соловьев Ю. И. Очерки по истории физической химии. М., 1964; Мелвин-Хьюз Э. А. Физическая химия, кн. 1—2. Пер, с англ. М., 1962.

О. Д. Куриленко.

 

Схожі за змістом слова та фрази