— одна з обласних організацій Комуністичної партії України, створена 1939. Виникнення перших марксистських гуртків в Олександрівську (з 1921 — Запоріжжя) припадає на кін. 90-х рр. 19 ст. В 1902 в Олександрівську оформилась місцева орг-ція РСДРП, яка встановила зв'язок з ленінською "Искрой". В 1901 оформилась орг-ція
РСДРП у Мелітополі, 1902 Артем (Ф. А. Сергєєв) створив с.-д. гурток іскрівського напряму у с. Федорівці Олександрівського повіту (тепер с. Чубарівка Пологіпського р-ну). Після II з'їзду РСДРП (1903) Олександрівська орг-ція розділилась на фракції більшовиків і меншовиків, формально залишаючись єдиною. Під керівництвом більшовиків трудящі краю брали активну участь у революції 1905—07. Олександрівське грудневе збройне повстання 1905 було одним з найбільших на Україні. В роки реакції, нового революц. піднесення і 1-ї світової війни більшовики Олександрівська та ін. міст продовжували готувати трудящих до вирішальних класових битв. Після Лютневої революції 1917 більшовики вийшли з підпілля і розгорнули відкриту політ. роботу в масах. У березні було обрано Ради робітн. і солдат. депутатів в Олександрівську, Мелітополі, Бердянську, Великому Токмаку, а потім і в ін. містах. У гострій боротьбі з меншовиками більшовики створювали самостійні більшовицькі організації: в Олександрівську — в червні — липні 1917 (див. Олександрівська організація РСДРП(б)], в Мелітополі — в липні, в Бердянську — у вересні 1917. Більшовики очолили боротьбу трудящих за перемогу соціалістичної революції, зокрема Олександрівське повстання 1917. В січні 1918 Рад. влада перемогла на всій тер. сучасної Запоріз. області. Після перемоги Жовтня парт. орг-ції очолили боротьбу трудящих проти австро-нім. окупантів, петлюрівської Директорії, банд Григор'єва і Махна, денікінщини і врангєлів-щини. В 1920 було утворено Олександрівську губернію, створено губ. парт. к-т. В лютому 1921 відбулася 1-а губернська партконференція. Парт. орг-ції мобілізували трудящих на відбудову нар. г-ва. За завданням партії питаннями відбудови нар. г-ва губернії займалися М. І. Калінін і Г. І. Петровський. У зв'язку з адм.-тер. реформами 1922—30 структура партійних організацій зазнала відповідних змін. У 1922 губернію було ліквідовано, її тер. ввійшла до складу Катериносл. губернії. В 1923 у зв'язку з організацією округів було створено Запорізьку, Мелітопольську й Бердянську окружні парт. орг-ції (в 1925 р-ни Бердянського округу відійшли до Запорізького й Мелітопольського округів). У 1930 окружкоми було ліквідовано, а райкоми партії підпорядковано ЦК КП(б)У. В 1932 тер. сучас. Запорізької обл. ввійшла до складу Дніпроп. області. Яскравою сторінкою в історії парт. орг-ції Запоріжжя є спорудження в рекордно короткий строк Дніпрогесу, побудованого за планом ГОЕЛРО. Введення його в дію дало змогу докорінно змінити економіку і культуру області. За роки довоєнних п'ятирічок вона стала одним з найрозвинутіших районів країни. В 1939, коли було утворено Запорізьку область, оформилася 3. о. п. о., що об'єднувала на той час 16 429 комуністів. На поч. Великої Вітчизн. війни комуністи провели значну роботу по мобілізації населення на боротьбу проти гітлерівських загарбників, по перебазуванню пром-сті у сх. райони країни. В період тимчасової нім.-фашист. окупації на тер. Запорізької області діяла широка мережа парт. підпілля, партизанських загонів, партизанських диверсійних груп і комсомольсько-молодіжних підпільних орг-цій (див., зокрема, Добровільна організація патріотів, "Ревком"). Відродження зруйнованого окупантами нар. господарства почалося відразу після визволення області (лютий 1944). В 1946 3. о. п. о. очолив Л. І. Брежнєв. Під його керівництвом героїчними зусиллями комуністів, усіх трудящих області найважливіші народногосп. об'єкти було відбудовано в короткий строк. У березні 1947 дав струм відроджений Дніпрогес, у тому ж році стала до ладу після відбудови перша черга з-ду "Запоріжсталь". У 1950 виробн. чавуну, сталі, прокату перевищило довоєнний рівень. Значну роботу було проведено по відбудові і дальшому розвитку с. г. В роки післявоєнних п'ятирічок почали діяти десятки нових пром. підприємств, у т. ч. найбільша в країні Запорізька ДРЕС, Дніпрогес-2, Запорізький залізорудний комбінат та ін.
Успішному виконанню народногосподарських планів активно сприяє традиційне соцзмагання трудящих області з трудящими ін. областей УРСР і братніх республік. На 1.1 1979 у складі 3. о. п. о.— 4 міські і 24 районні парт. орг-ції, які об'єднують 122 877 комуністів. Здійснюючи рішення XXIII—XXV з'їздів КПРС, з'їздів Компартії України, обласна партійна організація спрямовує всю орг. і масово-політ. роботу на виконання завдань комуністичного буд-ва, всемірне впровадження у всі галузі нар. г-ва досягнень наук.-тех. прогресу, підвищення ефективності сусп. виробн., дальше зростання продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції. Обл. парт. орг-ція виховала багатьох передовиків і новаторів виробн. 153 з них удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці. В різний час обл. парт. орг-цію очолювали Л. І. Брежнєв, А. І. Гайовий, О. А. Титаренко та ін. За час. існування 3. о. п. о. відбулося 19 обл. парт. конференцій. Бойовим помічником парт. орг-ції є обл. комсомольська орг-ція, що налічує 240,3 тис. чол. (на 1.І 1979). Органами 3. о. п. о. є газ. "Запорізька правда" та "Индустриальное Запорожье". Про розвиток економіки і культури області див. також Запорізька область.
Літ.: Нариси історії Комуністичної партії України.,_К., 1977; Нариси історії Запорізької обласної партійної організації. К., 1968; Брежнєв Л. І. Відродження. К., 1978; Історія місті сіл УРСР. Запорізька область. К., 1970.
M. M. Всеволожський.
