Олександр Павлович (7.ХІ 1939, с. Іванківці Тиврівського р-ну Вінн. обл.) — укр. правознавець, канд. юрид. наук з 1984, чл.-кор.
АПНУ з 1992. Закін. 1964 юрид. ф-т Київ, ун-ту. З 1965 працював на Вінниччині пом. прокурора Шаргородського р-ну, ст. слідчим прокуратури Хмільницького р-ну, зав. юрид. консультації Немирівського р-ну (з 1968). У 1973—75 навч. в аспірантурі Київ, ун-ту. З 1975 — ст. юрисконсульт радгоспу «Жукинський» Київ. обл. У 1985—90 був доцентом Респ. вищої школи управління АПК Держагропрому України. У 1990—94 — нар. депутат України, голова пост. Комісії з питань зак-ва і законності, а з 1992 — член Президії ВР України. З 1995 — радник першого заст. Голови ВР України, аз 1998 — Голови ВР України. Від 2000 працює заст. директора Ін-ту приват. права і підприємництва АПНУ; водночас — декан юрид. ф-ту Академії муніцип. управління (м. Київ). Обирався (1993—94) секретарем ЦК КПУ К. — автор проекту Закону «Про вибори органів народовладдя України», співавтор Декларації про державний суверенітет України, проектів Конституції України, Земельного кодексу України та ін.
Досліджує проблеми зем. власності та землекористування, конст. права, наук, забезпечення суд. реформи. Осн. праці: «Захист прав колгоспників у суді» (1974, у співавт.), «Особисте землекористування громадян» (1984), «Юридичний довідник з землекористування, колективного садівництва та городництва» (1988), «Землекористування громадян» (1994), «Україна і Народовладдя» (1998).
В. П. Горбатенко.
