СВІДОК

— особа, про яку є дані, що їй відомі певні обставини, які мають значення для розслідування чи розгляду конкретної кримінальної або цивільної справи. З приводу цих даних С. допитують у встановленому законом порядку. Як свідок може бути викликана кожна особа, за винятком захисника обвинуваченого, представників по цивільній справі, а також осіб, нездатних через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них показання. С. можуть бути й неповнолітні і малолітні. Залежно від віку визначається процесуальний порядок допиту їх (в УРСР — ст. 168, 307 КПК УРСР; ст. 182, 184 ЦПК УРСР). Злісне ухилення С. від явки на допит, а також дача завідомо неправдивих показань є злочином (ст. 178, 179 КК УРСР). С. має право на відшкодування витрат, зв'язаних з явкою для дачі свідчень. За ним зберігається середня заробітна плата за місцем роботи за час, витрачений у зв'язку з викликом.