Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow меро-мец arrow МЕТАЛУРГІЯ
   

МЕТАЛУРГІЯ

(від грец. — рудник, копальня) — наука про одержання металів з руд (або речовин, що містять метали) і надання металевим сплавам необхідних властивостей; відповідні техніка і галузь пром-сті. Видобування металів з руд відоме з давніх часів. За археологічними даними, мідь одержували ще 7—6 тис. років до н. е. У 2 тис. до н. е. почали застосовувати її сплав з оловом — бронзу. Приблизно з середини 2-го тис. до н. е. виплавляють залізо (див. Сиродутний процес), а з середини 14 ст.— чавун (див. Доменне виробництво). Пізніше (у 18 ст.) одержують сталь, застосовуючи тигельну плавку і пудлінгування (перемішування чавуну з залізистими шлаками), а згодом бесемерівський процес, мартенівський (див. Мартенівське виробництво) і томасівський процес. М. ґрунтується на досягненнях фіз. хімії, фізики, металург. теплотехніки, електротехніки, електроніки, кібернетики, економіки, на теорії металург. процесів, автоматизації виробництва і керування ним, на дослідженнях у галузі освоєння космосу (див. Космічна технологія). М. вивчає проблеми підготовки руд, яка полягає у їхньому дробленні, розділенні (див. Грохот, Класифікатор), збагачуванні (див. Збагачування корисних копалин), випалі або сушінні, окускуванні, агломерації та брикетуванні. Досліджує гідрометалургійні (див. Гідрометалургія), гірометалургійні, у т. ч. металотермічні (див. Пірометалургія, Металотермія), та електролітичні (див. Електроліз) процеси одержання металів (сплавів) з наступним їх рафінуванням. Крім того, М. вивчає проблеми виготовлення металевих порошків і виробів з них (див. Порошкова металургія), термічної обробки, обробки металів тиском, лиття, зварювання, паяння, нанесення на поверхню металів захисних покриттів, вельцювання. Важливою галуззю М. є металознавство. Розвиток М. пов'язаний з безпосереднім одержанням заліза, киснево-конверторним процесом, з застосуванням безперервного лиття металів і сплавів, вакуумної обробки металів і сплавів (див. Вакуумна металургія), з одержанням металів і сплавів в електр. печах, електрошлакових, електронно-променевих і плазмових установках (див. Електрометалургія, Електронно-променева технологія. Плазмова металургія), з впровадженням дуплекс-процесу і триплекс-процесу. Важливі праці з різних питань М. належать російським і українським вченим: П. П. Аносову, М. П. Арбузову, О. О. Байкову, І. П. Берліну, О. Ф. Белову, А. П. Виноградову, А. М. Вольському, В. Ю. Грум-Гржимайлу, М. М. Доброхотову, В. П. Іжевському, М. М. Карнаухову, М. К. Курако, М. В. Луговцову, Б. І. Медовару. 3. І. Некрасову, М. О. Павлову, Б. Є. Пагону, М. П. Чижевському, Ю. А. Шультемаін. Проблеми М. досліджують в Інституті металургії ім. О. О. Байкова АН СРСР (Москва), Центральному н.-д. ін-ті чорної металургії ім. 1. П. Бардіна (Москва), Челябінському н.-д. ін-ті металургії, Металургійної промисловості науково-дослідному і проектному інституті (Харків), Чорної металургії інституті (Дніпропетровськ), Дніпропетровському металургійному інституті, Ждановському металургійному інституті та ін. установах. М. пов'язана з гірничою промисловістю, коксохімічною промисловістю, машинобудуванням, виробн. вогнетривких матеріалів. Див. також Кольорова металургія. Чорна металургія.

Літ.: Основы металлургии, т. 1 — 7. М., 1961 — 75; Борнацкий И. И. Теория металлургических процессов. К.— Донецк, 1978; Воскобойников В. Г., Кудрин В. А., Якушев А. М Общая металлургия. М., 1979; Развитие металлургии в Украинской ССР. К., 1980.

М. І. Гасик.

 

Схожі за змістом слова та фрази