Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нас-нач arrow НАЦІЯ
   

НАЦІЯ

(лат. natio — плем'я, народ) — стійка спільність людей, яка історично склалася на базі спільності екон. життя, території, мови та психічного складу, що виявляється в особливостях культури та побуту. Н. приходить на зміну народності і виникає як результат подолання феод. роздробленості і виникнення капіталістич. сусп. відносин, об'єднання місц. екон. ринків у загальнонаціональний. Важлива роль у формуванні Н. належить державі. Цей процес у країнах, які розвиваються, відбувається і тепер. Проте не всі народності та племена складаються в Н. Багато з них, невеликі за чисельністю, зливаються з великими Н. Сутність Н. і характер нац. відносин визначаються соціально-екон. ладом. Залежно від нього розрізняють бурж. і соціалістичні Н. В сучас. епоху існують також Н. перехідного типу, сутність яких визначається вибором ними капіталістичного чи соціалістичного шляху розвитку. Найважливішою особливістю всіх бурж. Н. є наявність класових антагонізмів між буржуазією та пролетаріатом. Це накладає відбиток на всі ознаки, які характеризують Н., особливо на її культуру. В бурж. Н. за визначенням В. І. Леніна, наявні дві культури — бурж.-поміщицька, клерикальна й протилежна їй — демократична, соціалістична (див. Повне зібр. тв., т. 24, с. 118). Буржуазія намагається затушувати соціальні конфлікти всередині Н. і підмінити класову боротьбу міжнаціональною, культивуючи з цією метою ідеологію націоналізму, шовінізму і расизму, проводячи політику гноблення ін. народів і захоплення чужих територій, штучно створює суперечності між Н. і призводить до загострення національного питання. Бурж. націоналізмові робітн. клас протиставляє ідеологію і практику пролет. інтернаціоналізму. Після перемоги соціалістичної революції обличчя Н. докорінно змінюється. Розвиваються нові, соціалістичні Н., які характеризуються спільністю осн. класових інтересів і соціально-політ. спрямувань, єдиною ідеологією — марксизмом-ленінізмом, розвитком заг. інтернац. рис у поєднанні з національними в культурі. Відносини між ними будуються на принципах інтернаціоналізму, дружби народів, товариського співробітництва і взаємодопомоги. Як результат послідовного проведення в життя ленінської національної політики КПРС в СРСР повністю й остаточно розв'язано нац. питання в тому вигляді, в якому воно дісталося від минулого, створено умови для дальшого всебічного розквіту і зближення соціалістичних Н., сформувалась нова міжнац. істор. спільність людей — радянський народ. Економіка всіх рад. республік розвивається в єдиному народногосподарському комплексі СрСР. Нині, як підкреслив XXVI з'їзд КПРС, у Рад. Союзі відсталих нац. окраїн не існує. З побудовою комунізму всебічний розвиток і зближення Н. приведе до поступового стирання істотних міжнац. відмінностей і в істор. перспективі до формування єдиної загальнолюдської спільності.

Літ. див. до ст. Національна політика КПРС. Національне питання.

А. М. Феоктистов.

 

Схожі за змістом слова та фрази