Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Я-ям arrow ЯДЕРНА ФІЗИКА
   

ЯДЕРНА ФІЗИКА

— наука про властивості, будову та перетворення атомних ядер; наукова основа атомної енергетики та ядерної техніки. Я. ф. бере початок з 1932 після відкриття нейтрона і встановлення протон нейтронного складу ядра. На той час в основному вже було створено вчення про природну радіоактивність; дослідження взаємодії α-частинок з речовиною привели до встановлення ядерної (планетарної) будови атома і дали можливість визначити розміри ядер (10 -14 м). До періоду становлення Я. ф. належить відкриття (1919) ядерної реакції під діянням α-частинок, а також розвиток (1928) квантової теорії α-розпаду на основі моделі потенціальної ями. Відповідно до проблем, які вивчаються в Я. ф., її умовно поділяють на кілька розділів. Першим сформувався розділ загальні властивості і будова ядра. За сучас. уявленнями, складовими частинами ядра є протони й нейтрони, які утримуються в ядрі ядерними силами. Структуру ядра досліджують багатьма методами, зокрема за допомогою елементарних частинок високих енергій. Зародження ядерної спектроскопії пов'язано з одержанням відомостей про енерг. структуру радіоактивних ядер на основі даних про спектри α-частинок і у-проміння. У розділі ядерні реакції вивчаються механізми перетворення ядер внаслідок взаємодії їх з елементарними частинками або одного з одним. Дослідження взаємодій ядер з електронами і фотонами (див. Фотоядерні реакції) стало окремим напрямом у Я. ф. Перші ядерні реакції за допомогою прискорених частинок здійснили 1932 Е. Резерфорд із співробітниками у Кавендішській лабораторії (Англія) і А. К. Вальтер, О. І. Лейпунський, Г. Д. Латишєв, К. Д. Синельников в Укр. фіз.-тех. ін-ті (з 1938 — Фізико-технічний інститут АН УРСР у Харкові). Ці успіхи стимулювали появу розділу Я. ф.— розробка і створення прискорювачів заряджених частинок, який вже перетворився на самостійну наук.-тех. галузь — фізику і техніку прискорювачів. На прискорювачах заряджених частинок прискорюють як протони і легкі ядра, так і важкі іони, що дозволяє синтезувати трансуранові елементи. У цьому розділі досліджують синтез легких ядер шляхом розігрівання їх до високих т-р (див. Термоядерні реакції), а також ядерні реакції у зорях. Важливим розділом Я. ф. є нейтронна фізика. Реакція поділу важких ядер під діянням нейтронів, яка в певних умовах може бути керованою ланцюговою ядерною реакцією, виявилась практично найбільш важливою. Велике енерговиділення (200 МеВ) реакції дозволяє використовувати її для утилізації атомної енергії в енерг. ядерних реакторах і проведення атомних вибухів. Зміст нейтронної фізики виходить далеко за межі задач власне Я. ф. Створено нову технологію одержання матеріалів — нейтронну технологію, нові методи вивчення будови твердих тіл і квантових рідин, структурну і магн. нейтронографію, нейтроноскопію, нейтронний активаційний аналіз. Головна задача Я. ф. полягає в одержанні ядер надважких, надщільних і нейтронних. У Я. ф. існує чіткий поділ на теорію і експеримент. Теор. Я. ф. використовує апарат різних розділів: електродинаміки, квантової механіки, квантової теорії поля, статистичної фізики, теорії надпровідності тощо. В експер. Я. ф., крім прискорювачів і реакторів, широко застосовуються системи реєстрації ядерних частинок (див., зокрема, Черепкова лічильники, Сцинтиляційний лічильник), нагромадження й обробки інформації за допомогою ЕОМ (див. Електронна обчислювальна машина. Ядерна електроніка). Нерозв'язаною залишається проблема ядерних сил. Пошуки ведуться в напрямі підвищення енергії протонів за допомогою прискорювачів. Відкрито багато нових елементарних частинок, що привело до виникнення фізики елементарних частинок, яку часто відносять теж до розділів Я. ф. Дослідження з Я. ф. на Україні зосереджені в Ядерних досліджень інституті АН УРСР, Теоретичної фізики інституті АН УРСР, Харків.. фізико-тех. ін-ті АН УРСР, а також у Київ., Харків., і Ужгород. ун-тах. Великий внесок у її розвиток зробили укр. вчені М. М. Боголюбов, О. С. Давидов, О. І. Ахієзер та ін.

Літ.: Давыдов А. С. Теория атомного ядра. М.. 1958; Пасечник М. В. [та ін.]. Ядра и радиационная стойкость конструкционных материалов. К.. 1978; Очерки по истории развития ядерной физики в СССР. К., 1982.

М. В. Пасічник.

 

Схожі за змістом слова та фрази