Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow тог-тяж arrow ТРУДОВИЙ ДОГОВІР
   

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

- угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи особою фізичною, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фіз. особа — виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи і передбачені зак-вом про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП України). Осн. норми, які регламентують відносини щодо укладення та припинення Т. д., містяться у розд. III КЗпП. Укладенню Т. д. передує досягнення згоди сторін про необхідні та дод. умови Т. д., тобто про його зміст. Більшість цих умов передбачено зак-вом або локальними нормат. актами, що діють на підприємстві й не можуть бути змінені сторонами. До необхід. умов Т. д., без яких він не вважається укладеним, належать умови про місце роботи, труд, функцію, оплату праці та початок роботи. Місце роботи — це підприємство, установа, організація, куди влаштовується працівник. Труд, функція — це робота, про виконання якої домовилися працівник і роботодавець. Дод. умовами при укладенні Т. д., які залежать від волі сторін і доповнюють чи уточнюють необхідні умови, можуть бути умови про випробування при прийнятті на роботу, про тривалість роб. часу, оплату витрат у зв'язку з переїздом на роботу в ін. місцевість тощо.

Відповідно до ст. 9 до Т. д. не можуть включатися умови, що погіршують становище працівника порівняно з чинним зак-вом про працю або суперечать йому. Такі умови є недійсними. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної творчої праці шляхом укладення Т. д. як на одному, так і водночас на кількох підприємствах, в установах і організаціях (якщо інше не передбачене зак-вом, колект. договором чи угодою сторін), тобто за сумісництвом (ст. 21). Особливою формою Т. д. є контракт (див. Контракт трудовий).

Т. д. відповідно до ст. 23 можуть укладатися на невизначений строк; на визначений строк, що встановлюється за погодженням сторін; на час виконання певної роботи. Т. д. на невизначений строк — це угода, при укладенні якої сторони не обумовлюють, протягом якого часу працюватиме працівник. Укладення такого договору дає право працівникові в будь-який час його розірвати. Роботодавець або уповноважений ним орган може розірвати договір тільки на підставах, передбачених законом. Строкові трудові договори можуть укладатися на будь-який точно визначений строк за угодою сторін, якщо труд, відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням роботи або умов її виконання, або інтересів працівника.

Т. д. укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письм. форми обов'язкове: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні Т. д. про роботу в районах з особливими природними геогр. і геол. умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, якщо працівник наполягає на укладенні Т. д. в письм. формі;

5) при укладенні Т. д. з неповнолітнім (ст. 187);

6) в ін. випадках, передбачених зак-вом. Прийом на роботу оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця або уповноваженого ним органу.

В разі укладення Т. д. між працівником і фіз. особою фіз. особа повинна в тижневий строк від моменту факт, допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письм. формі Т. д. у держ. службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному М-вом праці та соціальної політики України (ст. 24і КЗпП).

С. В. Дріжчана.

 

Схожі за змістом слова та фрази