Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow морт-муж arrow МОСКОВСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР
   

МОСКОВСЬКИЙ ХУДОЖНІЙ АКАДЕМІЧНИЙ ТЕАТР

імені М. Горького (МХАТ). Засн. 1898 К. С. Станіславським і В. І. Немировичем-Данченком як Моск. художній загальнодоступний театр (перша вистава — "Цар Федір Іоаннович" О. К. Толстого). Ядром трупи стали вихованці драм. відділу Музично-драматичного уч-ща Моск. філармонічного товариства (О. Кніппер-Чехова, І. Москвін, 6. Мейерхольд) і учасники аматорських вистав (М. Ліліна, М. Андрєєва). Пізніше в трупу прийшли В. Качалов, Л. Леонідов. Вирішальна роль в успішному народженні нового театру належить драматургії А. Чехова ("Чайка", "Дядя Ваня", "Три сестри", "Іванов", "Вишневий сад") та М. Горького ("Міщани", "На дні", "Діти сонця"), яка відображала настрої передової демократичної інтелігенції й відтоді стала провідною в репертуарі театру. Значне місце в театрі посідала вітчизняна та зарубіжна класика: "Лихо з розуму" Грибоєдова, "Ревізор" М. Гоголя, "На всякого мудреця доволі простоти" О. Островського, "Живий труп" Л. Толстого, "Юлій Цезар" Шекспіра та ін. Переборюючи захоплення натуралізмом і символізмом, театр ще в дожовтневі часи підніс на високий рівень вітчизняне сценічне мистецтво, вдосконалив його, запровадив у творчу практику Станіславського систему. Після Великого Жовтня поряд з виставами драм Чехова, Горького, ін. творів класичної спадщини — "Мертві душі" за М. Гоголем, "Гаряче серце" О. Островського, "Воскресіння" та "Анна Кареніна" за Л. Толстим, на сцені театру ставилися п'єси рад. драматургів: "Пугачовщина" та "Любов Ярова" Треньова, "Бронепоїзд 14-69" В. Іванова, "Страх" Афіногенова, "Дні Турбіних" Булгакова, "Кремлівські куранти", "Третя патетична" Погодіна, "Платон Кречет", "Фронт", "Над Дніпром" Корнійчука. Серед кращих вистав 60— 80-х рр.— "Єгор Буличов", "Останні" Горького, "Іванов", "Чайка" Чехова, "Брати Карамазови", "Село Степанчиково" за Достоєв-ським, "Милий брехун" Кітлі, "Сталевари" Бокарева (Держ. премія СРСР, 1970), "Соло для годинника з боєм" Заградника, "Засідання парткому", "Зворотний зв'язок" Гельмана, "Старий новий рік", "Валентин і Валентина" Рощина та ін.

В театрі працювали засл. арт. РРФСР М. Баталов, нар. артисти СРСР Б. Добронравов, А. Тарасова, М. Тарханов, О. Андровська, К. Єланська, Ф. Шевченко, М. Кедров, О. Грибов, Б. Ліванов, В. Топорков, М. Хмельов, В. Ста-ницин, М. Яншин, А. Кторов, П. Массальський. В трупі театру (1981) — нар. артисти СРСР М. Болдуман, А. Георгієвська, А. Зуєва, Б. Петкер, О. Попов, М. Прудкін, Б. Смирнов, А. Степанова, І. Смоктуновський, О. Ефремов (з 1970 — гол. режисер) та ін. Театр мав значний вплив на розвиток укр. рад. сценічного мистецтва. В театрах і театр. навчальних закладах України працювали його вихованці — О. Загаров, І. Чужой, К. Хохлов, Б. Вершилов. Театр не раз виступав на Україні (вперше 1912). При театрі є школа-студія ім. В. І. Немировича-Данченка (з 1943). В 1920 МХТ став академічним, 1932 йому присвоєно ім'я М. Горького. Нагороджений орденами Леніна (1937), Трудового Червоного Прапора (1938), Жовтневої Революції (1978).

Літ.: Московский художественный театр в советскую эпоху. Материалы и документы. М., 1974; МХАТ і українська театральна культура. К., 1949; Московский художественный театр. М., 1978.

А. В. Кеслер.

 

Схожі за змістом слова та фрази