Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow реч-ріве arrow РИЦИНА
   

РИЦИНА

(Ricinus) — рід рослин родини молочайних. В роді — 1 вид: Р. звичайна (R. communis) — олійна рослина. В тропіч. і субтропіч. країнах Р.— багаторічна деревовидна рослина вис. 6—10 м і 20 см в діаметрі; живе до 10 років. В країнах помірного клімату, зокрема на Україні, Р. використовують як однорічну трав'янисту рослину. Коренева система розгалужена, проникає в грунт на глибину до 1,5—3 м і більше. Стебло прямостояче, порожнисте, розгалужене, заввишки 0,8 —З м, іноді де 5 м. Листки великі, пальчасторозсічені (на 5—11 лопатей), на довгих черешках. Квітки одностатеві, однодомні, зібрані в китицевидні суцвіття завдовжки до 70 см; запилення перехресне, можливе й самозапилення. Плід — овально-куляста тригнізда коробочка. Насіння містить 40— 58% жирної невисихаючої рицинової олії, яку використовують в різних галузях пром-сті — авіаційній, шкіряній, парфюмерній, електротех., миловарній, для виготовлення фарб і лаків, синтетичних речовин, в медицині її застосовують як проносне. Насіння й макуха Р. містять дуже отруйну речовину — рицинін, а тому непридатні для згодовування с.-г. тваринам. Макуху використовують як добриво, з неї виготовляють клей, отруєні принади для боротьби з шкідниками. Р. походить з Африки. В культурі здавна пошир. в Індії, Китаї, Греції та ін. країнах. В СРСР Р. вирощують в Красно-дар. і Ставроп. краях, Рост. обл., на Україні, в Серед. Азії. Урожай насіння Р. в умовах високої агротехніки 15—20 ц/га. Посіви Р. в СРСР (1977) розміщені на 210 тис. га, з них бл. половини зосереджені на Україні (Запоріз., Дніпроп., Микол., Крим., Херсон., Одес. обл.). Районовані на Україні в 1982 сорти Р.: ВНИИМК 165, ВНИИМК 165 поліпшений, Гібрид ранній, Донська 39/44, Донська великокісточкова, Червона. Р. широко культивують і як декоративну рослину.

Рицина - leksika.com.ua