Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нел-нер arrow НЕОСУДНІСТЬ
   

НЕОСУДНІСТЬ

— психічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати своїх дій або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи ін. хворобливого стану. До такої особи за рад. законодавством (в УРСР — ст. 12 КК УРСР) за призначенням суду застосовуються лише примусові заходи мед. характеру. Закон вказує на дві ознаки — медичну та юрид. (психологічну), при наявності яких людина повинна бути визнана судом неосудною. Медична ознака Н. полягає в наявності душевної хвороби (шизофренії, епілепсії, прогресивного паралічу тощо) або слабоумства — природженої недорозвиненості розумових здібностей (дебільність, ідіотія тощо). Юрид. (психологічна) ознака Н.— неможливість особи за такого хворобливого стану усвідомлювати свої дії (інтелектуальний момент) або керувати ними (вольовий момент). Для встановлення наявності цих ознак у особи слідчі й судові органи призначають судово-психіатричну експертизу. Н. виключає кримінальну відповідальність і покарання. Не підлягає покаранню також особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до винесення судом вироку захворіла на душевну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. До такої особи за призначенням суду можуть застосовуватись примусові заходи мед. характеру, а після одужання вона може підлягати покаранню. Не є неосудною особа, яка вчинила правопорушення у стані сп'яніння.

П. С. Матишевський

 

Схожі за змістом слова та фрази