Анатолій Патрикійович [літ. псевд.— Патриченко; 1 (13). IX 1834, с. Маньківка, тепер Тульчинського р-ну Вінн. обл.— 6 (18).VIII 1871, Київ] — укр. письменник. Н. в сім'ї священика. Навчався в Кам'янець-Подільській духовній семінарії і в Київ. ун-ті, який не закінчив через матеріальні нестатки. Вчителював у Миргороді (1861—62), служив чиновником у Козельці, Чернігові (1862—68), Києві (1869— 71). На світогляд С. великий вплив мала революц. поезія Т. Шевченка, творчість рос. письменників-демократів. Ще в студентські роки С. написав ряд антикріпосницьких і антимонархістських віршів-пісень ("В полі доля стояла" та ін.), критикував реформу 1861 р. Брав участь у заснуванні недільних шкіл у Києві і Миргороді, склав підручники ("Русская азбука". К., 1868). Йому належить ряд фольклорно-етногр. праць, серед яких найзначніша — "Великдень у подолян" ("Основа", 1861). С.— автор оповідань і нарисів рос. мовою (газ. "Киевлянин", 1869— 71), в яких реалістично відображено життя духівництва, дрібного чиновництва, люмпен-пролетарів, різних набувачів багатства тощо ("На похороні", "Хоч з мосту та в воду", "Жебраки", "Залізний сундук" та ін.). Найвидатніший твір С.— роман "Люборацькі" — засвідчив зародження соціального роману в укр. л-рі. Написаний 1861—62, твір через цензуру не побачив світу за життя письменника і тільки 1886 був надрукований із значними пропусками у львів. журн. "Зоря"; повністю — 1901. У романі С. правдиво змалював побут патріархального сільського духівництва на Поділлі в доре-формену епоху, піддав гострій критиці навчання і виховання в тогочасних духовних школах та польсько-шляхетських пансіонах, дав гостру сатиру на корисливих служителів церкви.
Тв.: Твори. К., 1958; Твори. К., 1965; Рос. перекл. — Избранное. М.. 1956.
Літ.: Герасименко В. Я. Анатолій Свидницький. К., 1959; Сиваченко М. Є. Анатолій Свидницький і зародження соціального роману в українській літературі. К. 1962.
М. Є. Сиваченко.
