Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow франс-фуні arrow ФРЕЙДИЗМ
   

ФРЕЙДИЗМ

— заг. назва різних шкіл і течій, які застосовують психологічне вчення 3. Фрейда для тлумачення явищ культури, процесів творчості й суспільства в цілому; у вужчому значенні — психоаналіз як конкретний метод вивчення несвідомих психічних процесів, принципам якого надається універсального значення. Наук. неспроможність і соціальна шкідливість Ф. полягає в тому, що він ігнорує соціальні умови життєдіяльності людини й на основі інстинктів самозбереження, сексуальності намагається з'ясувати не лише психічний розвиток окремого індивіда, а й усю історію людської культури. Ф. з самого початку виникнення не був цілісним ученням. Осн. рушійним фактором розвитку психіки Фрейд визнавав енергію несвідомих психосек-суальних потягів; А. Адлер у засн. ним індивідуальній психології цю роль відводив комплексу неповноцінності й прагненню до самоутвердження; в школі аналітичної психології К. Юнга — це колективне несвідоме і його архетипи; в О. Ранка — переборення первісної "травми народження". Особливо поширився Ф. на Заході після 1-ї світової війни, при цьому різні напрями Ф., спираючись на різні філос. і соціологічні доктрини, намагались модернізувати його. Так, біологізаторська течія схиляється до позитивізму й біхевіоризму (найпоширеніший в США); т. з. соціальний Ф. розглядає культурні, соціальні та політ. явища як результат сублімації психосек-суальної енергії. В 30-х рр. 20 ст. виник неофрейдизм, що особливо поширився після 2-ї світової війни в США (Е. Фромм, К. Хорні, Г. Салліван). Вплив Ф. відчутно виявився в зарубіжній соціальній психології, етнографії, літературознавстві, мистецтвознавстві (див. Сюрреалізм).