Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дисц-дім arrow ДІАЛЕКТОЛОГІЯ
   

ДІАЛЕКТОЛОГІЯ

(від діалект і грец. - вчення) - розділ мовознавства, що вивчає різновиди загальнонар. мови - діалекти (говори) й відбиття в ній (зокрема в її літ. формі) рис цих різновидів. Д. перебуває в тісному зв'язку з заг. мовознавством, історією мови, фольклористикою й етнографією. Розрізняють історичну Д., що досліджує істор. розвиток говорів і зв'язки між ними й літ. мовою; описову - сучасний стан говорів і зв'язки між літ. мовою й говорами; перспективну, що вивчає майбутнє говорів і взаємодію між літ. мовою й говорами, та лінгвістичну географію. Укр. Д. розвивається з серед. 19 ст. Значних успіхів досягла вона завдяки працям дореволюц. і рад. учених - О. О. Потебні, К. П. Михальчука, Ю. Ф. Карського, А. Ю. Кримського, П. О. Бузука, Б. О. Ларіна, О. Н. Синявського та ін. Укр. Д., особливо лінгвогеографія, розвивається в тісному співробітництві укр. учених з рос, білорус. і молдавськими.

Літ.: Москаленко А. А. Нарис історії української діалектології. Одеса, 1962; Русская диалектология. М., 1972; Українська літературна мова в її взаємодії з територіальними діалектами. К., 1977.

І. О. Варченко.