(Schrodinger) Ервін (12.VII1 1887, Відень — 4.І 1961, там же; похований в Альпбасі, Тіроль) — австр. фізик, один з основоположників квантової механіки, іноз. член АН СРСР (з 1934). Закінчив (1910) Віденський ун-т. Осн. праці — з квантової механіки, матем. фізики, заг. теорії відносності, фізики атома, біофізики. Виходячи з ідей Л. де Бройля і принципу У. Гамільтона, розробив (1925—26) хвильову механіку, в основу якої поклав знайдене ним же рівняння (див. Шредінгера рівняння). Запропонував розв'язок цього рівняння для ряду задач, зокрема описав стаціонарні стани й енерг. рівні атома водню, а також дав метод його застосування в теорії збурень. Запровадив поняття хвильова функція. Довів (1926) еквівалентність своєї механіки і квантової механіки у матричній формі, яку розробив В. Гейзенберг. Нобелівська премія, 1933.
