(Rabelais) Франсуа (бл. 1494, поблизу Шінона — 9.IV 1553, Париж) — франц. письменник-гуманіст. Представник культури Відродження. Вивчав право, медицину, філологію та ін. науки. Працював лікарем. Літ. діяльність почав 1532. Того ж року видав першу книгу роману "Гаргантюа і Пантагрюель", над яким працював до кінця життя (четверта книга вийшла 1552). "П'ята книга Пантагрюеля" (1564) написана невідомим автором. Осн. зміст твору — нещадне осміяння всього, що суперечило соціальному й духовному прогресові людства (середньовічний реліг. фанатизм, паразитизм і лицемірство духівництва, тупоумство й жорстокість чиновництва, королівський деспотизм, загарбницькі війни), і непохитна віра в оновлення всіх сфер людського життя. В дусі передових ідей епохи пропагував гуманістичне виховання людини, в якому б гармонійно поєднувалися фізичний і духовний розвиток. Широко використовував худож. засоби франц. фольклору, багатство нар. мови. В романі органічно переплітаються реалістичне і фантастичне, високе і грубо комічне, гротескне. Вільнодумство роману було причиною його цензурного переслідування. Творчість Р. відіграла велику роль у розвитку франц. світової сатиричної літератури.
Тв.: Укр. перекл.— Гаргантюа. X., 1929; Папідулі та Папомани. К., 1957; Рос. перекл.— Гаргантюа и Пантагрюэль. M., 1973.
Літ.: Евнина Е. M. Франсуа Рабле. M., 1948; Пинский Л. Е. Смех Рабле. В кн.: Пинский Л. Е. Реализм эпохи Возрождения. М., 1961; Бахтин M. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. М.. 1965; Пожарский Н. И., Паевская А. В. Франсуа Рабле. Биобиблиографический указатель. М., 1953.
Т. Т. Духовний.
