— військово поселенські полки на Україні, створені царським урядом для оборони Новоросійської губернії від нападів турків і крим. татар. Пікінери були озброєні рушницями і списами-піками (звідси назва). В 1764 з частини козаків Миргородського і Полтавського полків та з сербів — військ. поселенців кол. Нової Сербії і кол. Слов'яно-Сербії та 1776 з кол. запорожців було сформовано шість П. п. Перетворених на пікінерів козаків було позбавлено козац. привілеїв і зобов'язано відбувати військ. службу, сплачувати податки, виконувати держ. повинності тощо. Тяжкі умови життя та феод.-кріпосницьке гноблення не раз викликали серед пікінерів заворушення та збройні виступи (Пікінерів повстання 1769— 70 та ін.). Після приєднання Криму до Росії 1783 П. п. ліквідовано.
|
