— опалення повітрям, що подається безпосередньо в обігріване приміщення. Осн. частини системи П. о: повітронагрівник, повітрозабірні і повітророзподільні канали та пристрої з запірно-регулюючими клапанами. Системи П. о. бувають рециркуляційні, в яких для підігрівання використовується повітря, що його частково або повністю забирають з опалюваного приміщення, і прямоточні — з підігріванням лише зовн. повітря. Розрізняють також системи опалення: місцеві і центральні; з природним (внаслідок різниці об'ємних мас охолодженого і нагрітого повітря) і механічним (вентиляторами) спонуканням. Системи П. о. неметаломісткі, їх легко автоматизувати; при суміщенні з припливною вентиляцією або кондиціюванням повітря вони забезпечують умови, що відповідають підвищеним сан.-гіг. вимогам. П. о. застосовують найчастіше у пром., с.-г. і громад. будинках.
Г. Є. Бем.
|
