графіто (італ. sgraffito, graffito, букв.— видряпаний) — техніка декоративного оздоблення стін. Полягає в продряпуванні верхнього тонкого шару штукатурки до оголення нижньо го шару, який за кольором відрізняється від верхнього. В давні часи принципи С. застосовувалися в кераміці (вази Греції та Етрурії), в 15—17 ст. поширилися в Італії в оздобленні стін. С. використовується в монументально-декоративному мистецтві 20 ст.. зокрема на Україні.
