Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow солот-сох arrow СОФІЙСЬКИЙ СОБОР
   

СОФІЙСЬКИЙ СОБОР

1) У Києві — пам'ятка архітектури і монументального живопису 1-ї пол. И ст. С. с. споруджено в період розквіту Київської Русі за князювання Ярослава Мудрого на честь перемоги над печенігами 1036. Закладка собору, згідно "Повісті временних літ", відбулася 1037 (за Новгородським літописом — 1017). Назва собору походить від грец. слова "софія"— мудрість. Збудовано як гол. митрополичий храм Русі. С. с. був у давнину громад.-політ. і культур. центром Київ. д-ви. В соборі відбувалися церемонії "посадження" послів, біля собору збиралися віча київські, тут велося літописання, була створена Ярославом Мудрим перша в Давній Русі бібліотека. Розміри С. с: довж. 37 м, шир. 55 м, вис. від підлоги до зеніту центр. купола 29 м. Імена його будівничих невідомі. Первісні форми С. с. зберігалися до 17 ст., про що свідчать малюнки голл. художника А. ван Вестерфельда 1651. Це була прямокутна споруда з Пн., Зх. та Пд. оточена двома рядами відкритих аркових галерей. Завершували собор 13 бань, вкритих листовим свинцем. Фасади храму не тинкувалися і були оздоблені декоративними нішами, орнаментом, живописом. С. с. прикрашено мозаїками (спочатку їх було 640 м2, збереглося 260 м2). Центром композиції є зображення Христа Вседержителя в гол. куполі (діаметр 4,1 м). Найкраще збереглися мозаїки в центр. абсиді — богоматір Оранта (вис. 5,45 м), під нею багатофігурна композиція "Євхаристія" та зображення "отців церкви". Мозаїки гармонійно поєднуються з фресковим живописом (збереглося бл. З тис. м2 тематичного та орнаментального живопису). Особливу цінність серед фресок С. с. становлять композиції в центр. підкупольному просторі, а також груповий портрет сім'ї Ярослава Мудрого. Збереглися зображення чотирьох постатей на пд. стіні центр. нефа і дві — на північній. Центр. частина цієї композиції (була розміщена на зх. стіні) відома з малюнка А. ван Вестерфельда. На малюнку зображено Ярослава Мудрого з макетом С. с. в руці та дружину Ярослава княгиню Ірину, які йдуть до Христа, біля якого, імовірно, стоять кн. Володимир і Ольга. Портрет сім'ї Ярослава — унікальна пам'ятка давньорус. портретного монументального живопису. Вона свідчить про широкі зв'язки, які мав київ. князівський двір з найбільшими д-вами Європи. Дружина Ярослава Ірина була швед. принцесою (Інгігерда), його сини Святослав і Всеволод одружилися з грец. царівнами, дочки Єлизавета, Анна та Анастасія були королевами Норвегії, Франції і Угорщини. На стовпах — численні зображення святих, на стінах бані — сцени з придворного життя, полювання та розваг. В центр. нефі собору на зх. стіні — виконана олійними фарбами у 18 ст. композиція "Перший Вселенський собор". Велику цінність становлять декоративні твори 11 ст.: інкрустоване мозаїкою кам'яне крісло митрополита, різьблені шиферні огорожі хорів з соковитим барельєфним орнаментом; інтер'єри С. с. доповнюють фрескові орнаменти, мозаїчні підлоги, мармурові оздоби тощо. У Володимирському нефі була великокнязівська усипальниця, де поховано Ярослава Мудрого, Всеволода Ярославича, Ростислава Всеволодовича, Володимира Мономаха та ін. Зберігся лише саркофаг Ярослава Мудрого. На стінах С. с. в різних місцях збереглися середньовічні графіті. За свою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти й перебудови. Після навали орд Батия 1240 собор був поруйнований. В 16 ст. С. с. володіли уніати. В 30—40-х рр. 17 ст. київ. митрополит Петро Могила заснував у соборі чоловічий монастир. До реставраційних робіт у монастирі він залучив італ. арх. О. Манчіні. В 1685—1707 собор відбудовано у формах укр. барокко. Певних змін він зазнав також у 18—19 ст. Барокковий іконостас було виконано 1731—47 (зберігся нижній ряд). У 20 ст. С. с. реставровано та досліджено архітектуру і настінні розписи за участю вчених І. Моргілевського, М. Картера, М. Кресального, Ю. Асєєва, В. Левицької, С. Висоцького, В. Лазарева. Є. Мамолата та ін. Іл. див. на окремому аркуші, с. 208—209. Г. Н. Логвин. 2) У Новгороді (собор св. Софії)— пам'ятка рос. архітектури. Споруджено 1045—50. Збудовано на дитинці (кремлі, в основному з каменю, плінфи) як гол. хр ам за зразком Софійського собору в Києві. С. с.— великий п'ятинавний п'яти купольний хрещатий храм, оточений з Пн., Зх. та Пд. двох'ярусними (в 1-му ярусі відкритими) галереями. В С. с. фрагменти фресок (2-ї пол. 11 ст., 1108 та 1144), зх. бронзові, т. з. Корсунські врата (1152—56), ікони серед. 14 — поч. 15 ст. С. с. частково зруйновано під час Великої Вітчизн. війни 1941—45, реставровано. Храм відзначається суворими і простими формами, скупістю декору. 3) У Полоцьку — пам'ятка архітектури. Споруджено в 2-й пол. 11 ст. Являв собою п'яти купольний п'ятинавний з трьома абсидами храм, з орнаментальними фресками 11 ст. у нижн. частині стін. У 18 ст. перебудований у стилі барокко.

Літ.: Лазарев В. Н. Мозаика Софии Киевской. М., 1960; София Киевская Материалы исследований. К., 1973 Логвин Г. Н. Софія Київська. Альбом К.. 1971; Ачкасова В. Н., Тонкая И. Ф. Софийский заповедник в Киеве. К. 1978; Висоцький С. О. Про що розповіли давні стіни. К., 1978; Архитектура Софийского собора в Новгороде Новейшие исследования. В кн.: Сообщения института истории и теории ар хитектуры Академии архитектуры СССР, в. 7. М., 1947.

Софійський собор - leksika.com.uaСофійський собор - leksika.com.uaСофійський собор - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази