Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГІПОТЕЗА
   

ГІПОТЕЗА

(грец. — основа, припущення) в юриспруденції — елемент внутр. структури норми права, що містить умови, за яких настає дія правил поведінки, встановлених у диспозиції норми права. Визначаючи умови застосування прав та обов'язків адресатів норми, Г. окреслює межі дії диспозиції. Це досягається шляхом переліку умов, за яких настає необхідність або можливість застосування визначених у диспозиції прав та обов'язків певних суб'єктів. За складом Г. бувають: прості, які визначають одну обставину, що є умовою дії правової норми; складні, що передбачають кілька обставин, які у своїй сукупності є умовою дії правової норми; альтернативні, в яких визначається кілька обставин, будь-яка з котрих може бути достатньою умовою дії норми права. За ступенем визначеності Г. поділяються на: визначені, що вичерпно окреслюють умови, за яких норма права вступає у дію; не повністю визначені, що обумовлюють дію норми права заг. формулюваннями типу «у необхідних випадках», «у разі доцільності» тощо; відносно визначені, які обумовлюють дію норми права певним колом форм. умов. Розрізняють також Г. абстрактні (умови дії правової норми в них визначаються заг. родовими ознаками без глибокої їх деталізації) та казуальні (визначають умови дії правової норми, використовуючи вужчі, спеціально-родові ознаки).

С. Л. Лисенков.

 

Схожі за змістом слова та фрази