Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow манж-марків arrow МАННА
   

МАННА

(грец. з давньо-євр.) — 1) Застиглий сік, що витікає при ушкодженні кори деяких рослин (ясена манного, тамариксу, верблюжої колючки та ін.). Має жовтий колір, містить цукри, спирт маніт. Застосовується як проносний засіб. 2) Назва деяких лишайників [Aspicilia (Lecanora) esculenta та ін.], поширених в степах і напівпустелях Пд.-Сх. Європи, Пд.-Зх. Азії і Пн.-Сх. Африки, їхня слань має вигляд невеликих горбкуватих не прикріплених до субстрату грудочок, що легко переносяться вітром, іноді на великі відстані. При цьому виникає уявлення, ніби вони падають з неба. В деяких випадках М. використовувалася людиною в їжу. Це все дало привід до виникнення біблійної легенди "про небесну манну". М. наз. і зернівки лепешняка, що їх іноді також вживають в їжу.