Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow гор-гуц arrow ГРЕЦІЯ
   

ГРЕЦІЯ

Грецька Республіка — держава в Європі на Пд. Балканського п-ва і прилеглих до нього о-вах (Кріт, Евбея, Родос, Лесбос, Кефалінія). Тер. — 131,99 тис. км2. Нас. — близько 10,72 млн. чол. (1995, оц.): греки (бл. 91 %), македонці, турки, албанці та інші. Столиця — м. Афіни. Адм.-тер. поділ — 53 номи (області), деме-си (муніципалітети) і ксонотіси (громади). Державна мова — грецька. Грошова одиниця — драхма.

Державний герб Греції - leksika.com.ua

Нац. свято — День незалежності (25 березня). Виникненню сучас. грец. д-ви передувало тривале (1453—1829) перебування країни під гнітом Османської імперії. У січні 1822 нац. збори проголосили держ. незалежність Г., яку Туреччина визнала 1829. Згідно з першими конституціями Г. (1822, 1827, 1829) в країні було запроваджено респ. форму правління. 1833 під тиском Лондонської конференції великих держав у Г. встановлено монархію, яка аж до прийняття 1844 чергової конституції мала ознаки абсолютної. Після зміни правлячої династії 1864 було введено нову конституцію, яку, в свою чергу, замінила конституція 1911. Обидві передбачали існування обмеженої монархії. 1927 відновлено республіку. 1935 монархія була реставрована, а 1950 відновлено дію конституції 1911. Ще один осн. закон, котрий передбачав монарх, лад, був уведений 1952. Він мало чим відрізнявся від попереднього. Однак 1973 в умовах військ, диктатури прийнято нову конституцію, якою монархія злікві-довувалася. Через рік, після встановлення цив. правління, відновлено і дію конституції 1952, за винятком її положень щодо форми правління. За результатами проведеного 8.XII 1974 референдуму монарх, форму було відкинуто. 1975 парламент прийняв розроблену урядом нині чинну конституцію. 1986 до неї внесено кілька поправок щодо повноважень глави д-ви.

Органом законод. влади є однопалатний парламент — Палата депутатів. За конституцією до його складу має входити не менш як 200 і не більш як 300 депутатів. Термін повноважень парламенту — 4 роки. Вибори депутатів проводяться за пропорц. системою. Законод. діяльність здійснюється не тільки на пленарних засіданнях парламенту, а й на т. з. секціях (їх може бути не більше двох). Які закони ухвалюються на засіданні Палати депутатів, а які — секціями, визначено конституцією. Нею також передбачено політ, відповідальність уряду перед парламентом.

Главою д-ви є президент. Його обирає Палата депутатів на 5 років. Допускається лише два терміни обрання тієї самої особи на пост глави д-ви. Він є «арбітром інститутів республіки». Визначено також, що законод. влада здійснюється парламентом і президентом, а виконавча — президентом і урядом. Президент наділений досить широкими конст. повноваженнями (здійснення більшості з них потребує контрасигнування з боку членів уряду). Ряд повноважень він здійснює на власний розсуд: призначає главу уряду; «за виняткових обставин» скликає й веде засідання уряду; скликає консультат. орган — раду республіки; повертає до парламенту прийняті закони для повторного розгляду (Палата депутатів повинна повторно пр ийняти закон абс. більшістю голосів) та деякі ін. Частину своїх повноважень, насамперед щодо організації та діяльності уряду й парламенту, президент здійснює за рекомендаціями ради республіки. До складу ради входять усі колишні президенти, глава уряду, глава парламенту тощо. Головує в раді президент.

Вищим органом викон. влади є уряд — рада міністрів. Президент призначає прем'єр-міністром особу, котра очолює партію більшості у парламенті, а за його поданням — ін. членів уряду. Після прийняття прем'єр-міністром присяги уряд протягом 15 днів має поставити в Палаті депутатів питання про довіру, без якої він юридично не існує. Систему заг. судів очолює Ареопаг (верховний суд). Існує також система адм. судів, очолювана держ. радою. Окр. установами є Фінансовий суд та Особливий верховний суд. Останній виконує певні функції конст. контролю. Усі судді призначаються довічно президентом за поданням вищої ради суддів, яка є, по суті, органом суддівського самоврядування.

Населення кожного ному обирає раду, яка, в свою чергу, обирає зі свого складу голову. Представником центр, влади в номі є призначуваний урядом префект. У демесах і ксонотісах також обираються ради, а останні вибирають зі свого складу відповідно мерів і голів. Термін повноважень усіх згаданих представн. органів — 4 роки. Спец, розділ конституції Г. присвячено статусу Афонського п-ва (район Святої гори). Тут розташовані правосл. монастирі, що визнані святими. У духовному відношенні Свята гора перебуває під юрисдикцією Вселенського (Константинопольського) патріархату. Управління цією територією здійснюється представниками монастирів, які утворюють святу громаду. Докладно правовий режим Святої гори визначений спец, хартією, затвердженою Вселенським патріархатом і Палатою депутатів Г. Г.-член ООН з 1945, член ЄЕС з 1981, член НАТО з 1952, багатьох ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з Г. Встановлено 15.1 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази