Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РОБЕСП'ЄР
   

РОБЕСП'ЄР

(Robespierre) Максімільєн Марі Ізідор де (6.V 1758, м. Аррас, тепер деп. Па-де-Кале — 28.V1I 1794, Париж) — франц. політ, діяч, правознавець. Навч. (з 1769) у Колежі Людовіка Великого (Париж). Закін. 1780 юрид. ф-т Сорбонни і після року практики в Парижі став адвокатом в Аррасі, 1782 — суддя єпископального суду. 1783 був обраний членом Арраської академії наук і мистецтв, згодом став її президентом. У 1789—91 — депутат Генеральних штатів (перетворених у Нац. установчі збори) від третього стану. Був секретарем, потім головою Якобінського клубу (1790-92), обвинувачем у Паризькому крим. суді (черв. 1791 — квіт. 1792), членом Паризької комуни (з 11.VIII 1792), видавав тижневик «Захисник конституції». Депутат Національного конвенту (верес. 1792 — лип. 1794). Один з політ, керівників повстання проти жирондистів (31.V—2.VI 1793).

РОБЕСП'ЄР - leksika.com.ua

Гол. ініціатор страти короля і королеви, прийняття якобін. конституції. Від 27.VII 1793 — член Комітету нац. порятунку, факт, керівник рев. уряду, натхненник якобін. диктатури. Під час контррев. перевороту 9 термідора II року Республіки (27. VII 1794) був схоплений, оголошений поза законом і страчений без суду. Правові й політ, погляди Р. викладені у брошурах, доповідях, промовах, закликах, листах періоду 1789—94. Найважливішими з них є доповіді «Про конституцію» (1793), «Про принципи революційного управління» (1793), «Про принципи політичної моралі» (1794). Був переконаним руссоїстом, юснатуралістом, захисником ідей природ, прав людини, нар. суверенітету, народоправства, політ, рівності, заг. виборчого права, конституціоналізму, парламентаризму, а згодом — республіканізму. Виступав за створення взірцевого сусп-ва дріб, виробників, за право кожного гр-нина на участь у зак-ві й держ. управлінні, за верховенство влади народу, опір гнобленню, за забезпечення органіч. поєднання рівності й свободи, проти поділу гр-н на активних і пасивних, проти цензових виборів, аристократизації влади, надання права вето королю тощо. Ініціював або підтримував закони, спрямовані на скасування феод. зем. відносин тощо. Внеском Р. в історію світової конст. юстиції стала сформульована ним ідея утворення спец, «національного журі» для захисту гр-н, конст. права яких ущемлені Законод. зборами. Він прагнув створити власну теорію рев. управління, поділяючи його на конституційне і революційне. Р. визначав: конституцію як «режим переможної і мирної свободи»; революцію — як «війну свободи проти її ворогів»; мету конст. правління — як збереження республіки, забезпечення громадян, свобод, захист гр-н від зловживань з боку публіч. влади; мету рев. правління — як утворення республіки, відвоювання сусп. свободи. Разом з тим Р. теоретично обгрунтував необхідність рев.-дем. диктатури у вигляді якобін. терору, розробив програму останнього і став його провідником.

Тв.: Переписка. Ленинград, 1929; Избр. произведения, т. 1-3. М., 1965.

Літ.: Лукин Н. М. Робеспьер. М.-Ленинград, 1924; Ман-фред А. 3. Максимилиан Робеспьер. В кн.: Манф-ред А. 3. Три портрета эпохи Великої франц. революции. М., 1989; Мироненко О. М. Права і свободи людини у док-тах Великої франц. революції. К., 1995; Bessand-Massenet P. Robespierre. L'homme et l'idee. Paris, 2001.

О. M. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази