Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow монол-морс arrow МОРІЦ
   

МОРІЦ

(M?ricz) Жігмонд (2.VII 1879, Тісачече, тепер Саболч-Сат-мар. обл., УНР — 4.IX 1942, Будапешт) — угорський письменник, один із найвидатніших реалістів угорської літератури. Популярність здобув оповіданням "Сім крейцерів" (1909) і однойменною збіркою оповідань (1909). В романах "Золото в бруді", "У божому закутку" (обидва — 1911), "Троянда в росі" (1912), "Круглий Ферко" (1913), "Смолоскип" (1917) показав життя селянства, звичаї угор. провінції, боротьбу прогресивно мислячого інтелігента з бездуховністю міщанського існування. В період Угор. Рад. республіки 1919 співробітничав у революц. пресі. Найзначніші твори — роман "Будь чесним до самої смерті" (1920) — історія життя бідного хлопця; істор. трилогія "Трансільванія" (закінч. 1935), романи "До самого світанку" (1924), "Панська учта" (1927), "Родичі" (1930). Автор роману "Сирітка" (1941), дилогії "Рожа Шандор сідає на коня" (1941), "Рожа Шандор супить брови" (1942), збірок оповідань, п'єс.

Тв.: Укр. перекл.— Оповідання. Ужгород, 1954; Будь чесним до самої смерті. К., 1979; Родичі. К., 1979; Рос. перекл.— Избранное, т. 1 — 2. М., 1958; Пьесы. М., 1962; Жужанна в Клагенфурте. М., 1970.

Літ.: Мегела І. Співець народної надії. "Всесвіт". 1979. № 7.

К. О. Шахова.

 

Схожі за змістом слова та фрази