Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дон-дред arrow ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
   

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ

- одна з обласних організацій Комуністичної партії України. Перші марксистські гуртки і групи виникли на тер. сучас. Донецької області наприкінці 90-х pp. 19 ст. на з-дах і рудниках Бахмутського і Маріупольського повітів. На поч. 1903 тут діяло понад 10 с.-д. гуртків і груп. В створенні їх активну участь брали П. О. Мойсеєнко, Г. І. Петровський та ін. Робітники й селяни Донеччини брали активну участь у революції 1905-07. Під керівництвом більшовиків відбулися Горлівське збройне повстання 1905, Авдіївський виступ робітників 1905, Дебальцівське збройне повстання 1905. В роки реакції більшовики Донеччини, незважаючи на труднощі підпілля та масові арешти, вдало поєднували нелегальну роботу з діяльністю в легальних організаціях. Центром збирання парт. сил на Донеччині був Юзово-Петровський к-т РСДРП. У період нового революц. піднесення і 1-ї світової війни місцеві парт. орг-ції готували робітничий клас і трудяще селянство до вирішальних класових битв. Велику масово-політ. роботу серед трудящих Донеччини в той час проводили A. Б. Батов, Я. В. Залмаєв, В. Й. Єрмощенко, Г. І. Петровський, B. Я. Чубар, М. М. Шверник та ін. Після Лютн. бурж.-демократичної революції 1917 більшовики вийшли з підпілля і розгорнули відкриту політ. роботу в масах. Активно працювали Макіївська, Єнакіївська, Берестово-Богодухівська, Ясинівська, Горлівська, Нелепівська орг-ції. Швидко зростали ряди більшовиків Донеччини. У жовтні 1917 вони налічували понад 13 тис. чол. Найбільшими були Юзівська орг-ція РСДРП(б) - 2 тис, Горлівсько-Щербинівська - 3 тис, Єнакіївська - 2844, Дружківська - 2100, Кальміуська - 1630, Ясинівська - 910.

У жовтні 1917 Ради робітн. депутатів і ревкоми в Макіївці, Горлів-ці, Краматорську, Щербинівці, а також на ряді шахт, очолювані більшовиками, взяли владу в свої руки. В ін. містах і селах краю боротьба за владу Рад була тривалішою. Значну роль у встановленні і зміцненні Рад. влади на тер. Донеччини відіграли обл. парт.

конференція Донецько-Криворізького басейну 5-6 (18-19).ХІІ 1917 та Перший Всеукраїнський з'їзд Рад. Вони закріпили встановлення Рад. влади. Визнаними керівниками мас у боротьбі за перемогу соціалістичної революції були більшовики Артем (Ф. А. Сергєєв), А. Б. Батов, В. О. Варганов, Ш. А. Грузман, Ф. І. Зайцев, Я. В. Залмаєв. У роки громадян. війни та іноземної інтервенції тер. сучас. Донец. області стала ареною жорстокої боротьби з каледінцями, австро-нім. загарбниками, білогвардійськими військами Краснова, денікінцями. Підпільні парт. орг-ції Юзівки, Горлівки, Макіївки, Маріуполя та ін. організовували в тилу ворога партизан. загони, робітн. страйки. Під керівництвом більшовиків відбулося Маріупольське збройне повстання 1918. В лютому 1920 на 1-й губ. парт. конференції було утворено Донецьку губ. Парт. орг-цію. Партія і уряд надавали великого значення відбудові пром-сті Донбасу і мобілізовували трудящих на відновлення г-ва краю. Питаннями відродження нар. г-ва краю займались Артем (Ф. А. Сергєєв), Ф. Е. Дзержинський, Е. Й. Квірінг, Ф. Я. Кон, С. В. Косіор, В. В. Куйбишев, Г. К. Орджонікідзе, М. О. Скрипник, В. Я. Чубар, М. М. Шверник та ін. Зростала і міцніла партійна організація Донеччини.

В період ленінського призову в партію 1924 вона збільшилася на 16 740 чол. і зайняла третє місце (після Ленінградської і Московської парторганізацій) за кількістю комуністів, що вступили в партію. В 1923 (у зв'язку з адм.-тер. реформою) на тер. Донбасу було створено 5 окр. парт. орг-цій: Юзівську (з 1924 - Сталінська), Бахмутсь-ку (з 1924 - Артемівська), Маріупольську, Луганську і Старобіль-ську. Вони входили до складу Донецької губ. парт. орг-ції до ліквідації губерній (1925). В 1930 окружкоми ліквідовано, а райкоми партії підпорядковано ЦК КП(б)У. В 1932 зі створенням Донец. області оформилась Д. о. п. о. У зв'язку з утворенням 1938 на тер. Донбасу двох областей вона розділилася на Сталінську і Ворошиловградську обл. парт. орг-ції. На той час Сталінська обл. парт. орг-ція налічувала 47 119 комуністів. За роки довоєнних п'ятирічок під керівництвом парт. орг-ції Сталінська обл. перетворилася на один з найбільших пром. районів країни. Напередодні Великої Вітчизн. війни вона давала 30% загальносоюзного видобутку вугілля, бл. 29% чавуну і 23% виробництва сталі. Тут виросли нові заводи-гіганти "Азовсталь", Горлівський та Новокра-маторський маш.-буд. з-ди, Зуївська і Курахівська ДРЕС та ін. великі пром. підприємства. На поч. Великої Вітчизн. війни обл. парт. орг-ція провела велику роботу по перебудові всього життя на воєнний лад. Дві третини комуністів пішли на фронт, було сформовано дві шахтарські д-зії. На тер. області діяли підпільний обком партії на чолі з С. М. Щетиніним, 11 підпільних міськкомів та райкомів партії, 24 підпільні первинні орг-ції, 37 партизанських загонів, 79 підпільно-патріотичних груп (див., зокрема, "Ленінська іскра"). Особливо уславився в боротьбі проти окупантів Слов'янський партизан. загін під командуванням комуніста М. І. Карнаухова. До серед. вересня 1943 рад. війська визволили від фашист. загарбників усю тер. області. Комуністична партія приділяла величезну увагу відбудові г-ва області, відновленню парт., рад., госп. орг-цій. Зростали ряди обл. парт. орг-ції (в кін. 1943 вона налічувала 8555 комуністів, 1950 - 78 480). Під її керівництвом і при братерській допомозі союзних республік за нечу-вано короткий строк г-во області було відбудовано. В роки післявоєнних п'ятирічок досягнуто значних успіхів у розвитку економіки, науки і культури. Донецька область стала великим центром вугільної промисловості, металургії, машинобудування, хімії, легкої пром-сті. В 1961 Сталінську обл. парт. орг-цію перейменовано на Донецьку. Успішному виконанню народногосп. планів активно сприяє традиційне соцзмагання трудящих області з трудящими ін. областей УРСР і братніх республік. На 1.І 1979 обл. парт. орг-ція складалася з 20 міських і 37 районних парт. орг-цій і налічувала в своїх рядах 313 706 членів і кандидатів у члени партії. Здійснюючи рішення XXIII-XXV з'їздів КПРС, з'їздів Компартії України, вона спрямовує всю орг. і масово-політ. роботу на виконання завдань комуністичного будівництва, всемірне впровадження в усі галузі нар. г-ва досягнень наук.-тех. прогресу, підвищення ефективності сусп. виробництва, дальше зростання продуктивності праці, зниження собівартості й поліпшення якості продукції. Обл. парт. організація виховала тисячі передовиків і новаторів виробництва. 400 з них присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, а 6 з них це звання присвоєно двічі. Велику роботу проводить обл. парт. орг-ція по вихованню трудящих у дусі рад. патріотизму і пролет. інтернаціоналізму, відданості Комуністичній партії, зміцнення дружби народів СРСР, по пропаганді рад. способу життя. В різний час обл. парт. орг-цію очолювали І. О. Акулов, А. І. Гайовий, І. П. Казанець, П. М. Любавін, О. П. Ляшко, Л. Г. Мельников, С. А. Саркісов, О. І. Струєв, О. С. Щербаков та ін. За час її існування відбулося 20 обл. парт. конференцій. Вірним помічником обл. парт. орг-ції є обл. комсомольська орг-ція (689 183 члени ВЛКСМ, на 1.І 1979). За видатні заслуги в галузі соціалістичного будівництва Донецьку обл. організацію комсомолу 1935 нагороджено орденом Леніна, Жда-новську міську комсомольську орг-цію 1966 - орденом Трудового Червоного Прапора. Органами Д. о. п. о. є газети "Радянська Донеччина" і "Социалистический Донбасс". Про розвиток економіки і культури області див. також ст. Донецька область.

Літ.: Нариси історії Комуністичної партії України. К., 1977; Очерки истории Донецкой областной партийной организации. Донецк, 1978; История городов и сёл Украинской ССР. Донецкая область. К., 1976.

Б. В. Качура.

донецька Область

(до 1961- Сталінська область) - у складі Української PCP. Утворена 2.VII 1932.

Розташована в пд.-сх. частині республіки. На Пд. омивається Азовським м. Поділяється на 18 районів, 199 сільрад, має 49 міст і 134 с-ща міськ. типу. Д. о. 1958 і 1970 нагороджено орденами Леніна. Карти див. на окремому аркуші, с. 352-353. Природа. На Пн. Сх. області підноситься Донецький кряж, від якого поверхня поступово знижується і на Зх. переходить у Придніпровську низовину. На Пд.- Приазовська височина з окремими підвищеннями (Могила-Гончариха, Савур-Могила та ін.), що змінюється вузькою смугою Причорноморської низовини, яка уступом обривається до Азовського м. Надра області багаті на корисні копалини. Найбільше значення має кам. вугілля (частина Донецького кам'яновугільного басейну), є також кам. сіль (Артемівське родовище кам'яної солі), флюсові та буд. вапняки, доломіт, мергель, гіпс, трепел, вогнетривкі й пластичні глини, ртуть, графіт, кварцовий пісок, крейда тощо. Мінеральні джерела Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня - від -7,8° на Пн. Сх. до --5,4° на Пд., липня- відповідно + 20,8° і +22,8°. Опадів 450-500 мм на рік. Навесні бувають суховії, інколи - пилові бурі. Річки: Сіверський Донець з притоками Казенним Торцем, Бахмуткою і Луганню (бас. Дону), Самара. Вовча (бас. Дніпра), Кальміус, Грузький Єланчик, Кринка (бас. Азовського м.). Багато невеликих річок влітку пересихає. Для дальшого поліпшення забезпечення населення і нар. господарства Д. о. водою створено ряд водосховищ (Старокримське. Клебан-Бикське, Карлівське, Вільхівське) та Сіверський Донець - Донбас канал. Будується (1979) Дніпро - Донбас канал. У ґрунтовому покриві переважають різного типу чорноземи. Лише на Пн. окремі масиви дернових слабопідзолистих грунтів та вздовж узбережжя Азовського м.- вузька смуга слабоосолоділих чорноземів і солонців. Грунтово-кліматичні умови Д. о. в цілому сприятливі для вирощування багатьох зернових, тех. та овочевих культур. Д. о. розміщена в степовій зоні. Типчаково-ковилова рослинність збереглася гол. чин. на заповідних ділянках. Ліси й чагарники вкривають лише 5,6% тер. області - переважно вздовж Сіверського Дінця (соснові бори), на Донецькому кряжі (діброви, байрачні ліси). На узбережжі Азовського м. є ділянки з солончаковою рослинністю. З тварин для Д. о. характерні їжак, миша курганчикова, ховрах, тушканчик, перев'язка, заєць-русак, лисиця; з птахів - жайворонки, вівсянки, дрофа, стрепет, мартини, галагаз (на узбережжі), з плазунів - вуж, полози, гадюка степова. В межах Д. о.- філіали Українського степового заповідника Хо-мутівський степ та Кам'яні Могили (частина); 5 держ. заказників (Святогірський, гори Артема, Бердянський, Великоанадольський та Роздольненський ). Населення. Більшість населення - українці (53,1%, 1970, перепис), живуть також росіяни (40,6% ), греки, білоруси та ін. Пересічна густота нас.- 194,3 чол. на 1 км2. Д. о.- одна з найгустіше населених областей СРСР. Міське нас. становить 89%. Найбільші міста: Донецьк, Жданов, Макіївка, Горлівка, Краматорськ, Слов'янськ. Народне господарство. До Великої Жовтн. соціалістичної революції на тер. сучас. Д. о. (в Донбасі) були розвинуті лише кам.-вуг. й металург. галузі пром-сті. Більшість підприємств належала іноземним(гол. чин. франц., англ. і бельгійським) капіталістам і рос. акціонерним т-вам. Машинобудування й хім. пром-сть перебували в зародковому стані. За роки Рад. влади створено ін. галузі важкої індустрії, а також харч. і легку пром-сть, потужну буд. індустрію тощо. Загальносоюзне значення мають вугільна, металург., маш.-буд., хім., цементна, електроенергетична галузі, які визначають спеціалізацію області в єдиному народногосп. комплексі країни. Розвинуті багатогалузеве інтенсивне с. г. і транспорт. Промисловість. Д. о. - одна з найбільш індустріально розвинутих областей країни. В структурі пром-сті питома вага чорної металургії становить 34,3%, маш.-буд.- 16,0% , вугільної - 15,6% , харч.- 9,4% , легкої-5,9% , електроенергетичної- 4,8%, хім.-3,9% (1977). Енергетика розвивається на базі місц. вугілля та довізних мазуту й газу. Вона представлена Вуглегірською ДРЕС імені XXV з'їзду КПРС, Старобешівською ДРЕС імені В. І. Леніна, Слов'янською ДРЕС імені Великої Жовтневої соціалістичної революції, Курахівською ДРЕС, Миронгвською ДРЕС та ін. Разом з електростанціями Ворошиловгр. обл. вони входять до одного з найбільших у країні виробничих енергооб'єднань "Донбасенерго", яке зв'язане з енергосистемою Європ. частини СРСР. Чорна металургія Д. о. працює на місц. коксі, довізних криворізькій і керченській заліз. рудах та нікопольському марганці. Вона представлена з-дами повного циклу: Макіївським металургійним заводом імені С. М. Кірова, ждановським металургійним заводом "Азовсталь" імені Серго Орджонікідзе, Ждановським металургійним заводом імені Ілліча, Єнакіївським металургійним заводом. Донецьким металургійним заводом імені В. І. Леніна, краматорським, костянтинівським, а також харцизькими трубним та сталедротовоканатним з-дами. В області розвинуте виробн. вогнетривких виробів, флюсів, вапняків (Часів Яр, Докучаєвськ, Красноармійськ, Сіверськ, Красногорівка). Підприємства кольорової металургії: Артемівський завод по обробка кольорових металів імені Е. Й. Квірінга, костянтинівський завод "Укрцинк" та Микитівський ртутний комбінат. Вугільна пром-сть Д. о. характеризується значними масштабами видобування високоякісного кам. вугілля, особливо коксівного, яким забезпечується металургія Півдня СРСР та ін. районів країни. В 1977 в області діяло 7 виробничих об'єднань, до складу яких входило 115 високомеханізованих шахт. Найбільші з них: шахтоуправління ім. В. І. Леніна, шахти "Краснолиманська", "Центральна", "Україна", "Красноармійська - Капітальна". Діє 36 збагачувальних ф-к ("Комсомольська", "Кальміуська", "Чумаківська", "Червона Зірка" та ін.). На базі місц. сировини, вугільної та металург. пром-сті значно розвинулася хім. пром-сть, зокрема виробн. кислот, мінеральних добрив, стиролу, каустичної соди та ін. продукції. Хім. пром-сть представлена слов'янським виробничим об'єднанням "Хімпром", горлівським виробничим об'єднанням "Стирол" імені С. Орджонікідзе, Донецьким заводом хімічних реактивів імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції та ін. підприємствами. Найбільші коксохім. з-ди: Авдіївський коксохімічний завод імені 50-річчя СРСР, Горлівський, Єнакіївський, Донецький, Ждановський, Макіївський, Ясинівський. Д. о.- район розвинутого важкого машинобудування (виробн. устаткування для металург., гірничодобувної, хім. та ін. галузей пром-сті, транспорту й буд-ва) та електротех. пром-сті. Найбільші підприємства: Новокраматорський машинобудівний завод імені В. І. Леніна, Горлівський машинобудівний завод імені С. М. Кірова, Ждановський завод важкого машинобудування імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, Донецький машинобудівний завод імені Ленінського комсомолу України, Краматорський завод важкого верстатобудування імені В. Я. Чубаря, а також з-ди в Донецьку, Ясинуватій, Дружківці, Дебальцевому, Слов'янську та ін. містах. Пром-сть буд. матеріалів представлена виробн. цементу (Амвросіївський цементний комбінат. Єнакіївський та Краматорський з-ди), збірного залізобетону тощо. Підприємства скляної (костянтинівський завод "Автоскло", Костянтинівський механізований склоробний завод ім. Жовт. революції) та фарфоро-фаянсової (Дружківський фарфоровий завод) пром-сті. У Слов'янську-олівцева ф-ка, одна з найбільших у країні. Осн. галузі харч. пром-сті: м'ясна (8 комбінатів), молочна, кондитерська, макаронна, пивоварна (Донецький пивоварний з-д), консервна, рибна й рибопереробна (Ждановський та Донецький виробн. рибоконсервні комбінати), соляна (бл. 50% загальносоюзного видобутку кухонної солі; артемівське виробниче об'єднання соляної пром-сті "Артемсіль"), виноробна (Артемівський завод шампанських вин). З метою удосконалення структури пром-сті в області швидкими темпами розвивається легка пром-сть: текст. (Донецький бавовняний комбінат імені XXV з'їзду КПРС), трикотажна, швейна, взуттєва (Донецьк, Макіївка, Артемівськ, Жданов, Шахтарськ, Слов'янськ). Значна кількість підприємств по ви робн. предметів широкого вжитку ( з-ди: Ждановський пральних машин, Дружківський газової апаратури, донецькі побутових холодильників та ф-ка іграшок тощо). Сільське господарст-в о. Для області характерні два осн. види виробничої спеціалізації с. г. - овоче-молочна (навколо пром. центрів) та зернова з виробн. соняшнику и розвинутими мол.-мясним скотарством, вівчарством, свинарством і птахівництвом. На кін. 1977 в області було 285 колгоспів, 142 радгоспи, 29 об'єднань райсіль-госптехніки та їхніх виробничих відділень. С. г. високомеханізоване, всі колгоспи й радгоспи електрифіковано (див. таблицю). У Д. о. високий рівень с.-г. освоєння земель: з 2302,3 тис. га, що перебувають у користуванні с.-г. підприємств і г-в, с.-г. угіддя становлять 2047,3 тис. га, з них орні землі - 1685,6 тис. га (1977). Зрошуваних земель - 177 тис. га. Осн. зернові культури: озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно; технічна - соняшник; кормові - цукр. буряки, багаторічні та однорічні трави, кукурудза на силос і зелений корм. Розвинуті садівництво та ягідництво. В 1978 площа плодоягідних насаджень становила 76,8 тис. га, в т. ч. 55,8 тис. га в плодоносному віці. Розвиткові тваринництва Д. о. сприяє насамперед спеціалізація і концентрація виробн., міцна кормова база: вирощування кормових культур, продукція комбікормової пром-сті (17 з-дів, 1978). У тваринництві переважає мол.-м'ясне скотарство. Розвинуті також птахівництво (24 птахофабрики, в осн. в приміській зоні) та вівчарство (на Пд. області). Осн. породи великої рогатої худоби - червона степова, свиней - велика біла, овець - цигайська. У Приазов'ї - рибальство.

Транспорт. Д. о. має дуже густу й вантажонапружену залізничну сітку. Довжина з-ць заг. користування - 1976 км (1978). Гол. напрями: Донбас - Москва (Донецьк - Слов'янськ - Лозова - Харків), Донбас - Придніпров'я (Ясинувата - Чаплине - Дніпропетровськ - Кривий Ріг), Донбас - Київ (Ясинувата - Чаплине - Дніпропетровськ, Знам'янка - ім. Шевченка - Київ). Найбільші залізничні вузли: Ясинувата, Красний Лиман, Дебальцеве, Микитівка, Іловайськ, Волноваха. Автошляхів - 8,2 тис. км, у т. ч. 7,1 тис. км з твердим покриттям. Гол. автомагістралі: Харків - Слов'янськ - Костянтинівка - Артемівськ - Дебальцеве - Ростов-на-Дону, Артемівськ - Донецьк -Жданов, Донецьк - Ворошиловград. На узбережжі Азовського м.- великий мор. порт Жданов. Аеропорти в Донецьку і Жданові. Розвинутий і трубопровідний транспорт (до Донецька, Жданова та ін. міст газ надходить із Краснодарського кр. РРФСР, до Слов'янська - з Харків. обл.).

Будівництво. В Д. о. проводиться інтенсивне пром., сільське та житл. буд-во. Капітальні вкладення в нар. г-во області 1946-77 становили (у порівнянних цінах) 37 020 млн. крб., у т. ч. 2216 млн. крб. 1977. В області діють 396 держ. і кооп. первинних підрядних буд. і монтажних орг-цій та 36 міжгосп. буд. орг-цій. За післявоєнні роки (1946-77) держ. і кооп. підприємства та орг-ції, колгоспи й населення збудували житл. будинки пл. 61 484 тис. м2, у т. ч. 1940 тис. м2 1977.

Торгівля й побутове обслуговування. На кін. 1977 в Д. о. діяло 18 592 підприємства роздрібної торгівлі та громадського харчування. Загальний обсяг роздрібного товарообороту державної і кооперативної торгівлі, включаючи громадське харчування, 1977 зріс проти 1970 в 1,5 раза. У Д. о. налічувалось 5391 підприємство побутового обслуговування, в т. ч. 813 - у сільській місцевості. Обсяг побутових послуг населенню 1977 зріс проти 1970 у 1,9 раза.

Охорона здоров'я. У Д. о. 1977 було 67,9 тис. лікарняних ліжок (130,4 ліжка на 10 тис. ж.), працювали понад 17,6 тис. лікарів (34 лікаря на 10 тис. ж.) та 58,7 тис. осіб серед. мед. персоналу. В області 403 жіночі консультації, дитячі поліклініки та амбулаторії. Відомі курорти - Слов'янськ, Слов'яногірськ, Жданов.

Культура. В 1977/78 навч. р. в області було 1462 загальноосв. школи усіх видів (728,7 тис. учнів), 81 серед. спец. навч. заклад (101,1 тис. учнів) і 51 профес.-тех. уч-ще (86,7 тис. учнів). У 10 вищих навч. закладах - Донецькому університеті, Донецькому політехнічному інституті (з філіалами в Горлівці та Красноармійську), Ждановському металургійному інституті, Краматорському індустріальному інституті, Макіївському інженерно-будівельному інституті, Горлівському педагогічному інституті іноземних мов, Донец. ін-ті рад. торгівлі, Донец. мед. ін-ті ім. О. М. Горького, Донец. муз.-пед. ін-ті, на загальнотех. ф-ті Укр. заочного політех. ін-ту (в Слов'янську) й філіалі Харків, ін-ту інженерів залізничного транспорту (в Донецьку) налічувалося 66,7 тис. студентів. Н.-д. установи: Донецький науковий центр АН УРСР. Донецький бот. сад; н.-д. інститути (всі - в Донецьку): фіз.-технічний, гірничої механіки і технічної кібернетики, вугільний, гігієни праці і профзахворювань, Всесоюзний н.-д. інститут гірничорятувальної справи та ін. (про названі вузи і н.-д. установи див. окремі статті). Діють обл. відділення респ. спілок письменників, (з 1934), журналістів (з 1957), архітекторів (з 1935), художників (з 1948), композиторів (з 1970), театр^ т-ва. У Д. о. 5 театрів [Донецький театр опери та балету. Донецький український музично-драматичний театр імені Артема, Донецький обласний російський драматичний театр (у Жданові), Донец. обл. театр юного глядача (в Макіївці) й театр ляльок], філармонія, шахтарський ансамбль " Донбас", цирк, 1314 масових б-к (26,3 млн. одиниць зберігання), 1097 клубних закладів, 1380 кіноустановок, 6 державних музеїв (Донецький художній музей, Донецький краєзнавчий музей, художній у Горлівці тощо), бл. 730 музеїв і музейних кімнат, що працюють на громад. засадах. У 1977 в області було понад 8 тис. колективів худож. самодіяльності, в яких брали участь 283 тис. аматорів, 52 колективам присвоєно звання народних і заслужених колективів республіки, серед них - заслужений ансамбль танцю УРСР "Зарево" Палацу культури ім. В. І. Леніна Донецького металург. з-ду ім. В. І. Леніна, заслужена хорова капела УРСР управління Донецької залізниці, народний духовий оркестр Палацу культури ім. Пушкіна шахти ім. газети " Социалистический Донбасе" (Донецьк), народний театр Палацу культури і техніки з-ду "Азовсталь" (Жданов). Позашкільні заклади: 53 палаци та будинки піонерів, 45 станцій юних техніків і юних натуралістів, дит. обл. екскурсійно-туристська станція, 32 спорт. школи, дит. мор. флотилія, дит. залізниця тощо. В Д. о. працюють вид-во "Донбас", поліграф. комбінат-вид-во "Радянська Донеччина", виходять обл. газ. "Радянська Донеччина", "Социалистический Донбасс" і "Комсомолец Донбасса", 150 міських, районних, районних міських і багатотиражних газет. Видається журн. "Донбас". Обл. радіомовлення і телебачення. Економічні, наук.-тех. і культурні зв'язки встановлено між Д. о. і Магдебурзьким округом НДР, Катовіцьким воєводством ПНР та повітом Хунедоара СРР.

На тер. Д. о. численні археол., ар-хіт. та істор. пам'ятки. 1829 пам'яток історії й культури взято під охорону держави; є чимало пам'ятних місць, пов'язаних із життям і діяльністю відомих людей (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Донецької області", окремі ст. про райони, райцентри та ін. населені пункти Д. о).

Літ.: Симоненко В. Д. Фізико-географічне районування Донбасу для цілей сільського господарства. Довідник. Донецьк, 1972; История городов и сёл Украинской ССР. Донецкая область. К., 1976; Экономика промышленности Донбасса. 1945-1975. К., 1977; Качура Б. В. С позиций эффективности. К., 1978; Бондаренко Я. И. [та ін.]. Социально-экономические проблемы научно-технического прогресса в народном хозяйстве Донецкой области (1971 - 1975 гг.). Библиографический указатель. Донецк, 1976.

Я. І. Бондаренко, О. М. Гурбич, М. Г. Чумаченко.

Донецька обласна партійна організаціяДонецька обласна партійна організація

Донецька обласна партійна організаціяДонецька обласна партійна організаціяДонецька обласна партійна організаціяДонецька обласна партійна організація

Донецька обласна партійна організаціяДонецька обласна партійна організаціяДонецька обласна партійна організаціяДонецька обласна партійна організаціяДонецька обласна партійна організація

 

Схожі за змістом слова та фрази