(від грец. — жила, нерв і лат. humor — рідина) — регуляція діяльності різних систем організму тварин і людини, що здійснюється за участю нервової системи і гуморальних факторів (біологічно активних речовин — метаболітів, гормонів, медіаторів тощо), які переносяться кров'ю, лімфою і тканинною рідиною. Поєднання нервових і гуморальних компонентів забезпечує тривалість регуляції. Н. р. підтримує сталість внутр. середовища (гомеостаз). Нервові й гуморальні процеси тісно взаємозв'язані і взаємо-обумовлені. Нервова система впливає на утворення, надходження в кров, лімфу і тканинну рідину та перенесення цими рідинами біологічно активних речовин, зокрема на функцію ендокринних залоз (напр., гіпоталамус впливає на утворення гормонів гіпофіза, які, в свою чергу, активізують діяльність щитовидної, статевих і коркової речовини надниркових залоз). У свою чергу, гуморальні фактори діють на нервову систему, спричинюючи певні зміни в організмі. Цей вплив може бути або рефлекторним, коли зміни складу крові й лімфи подразнюють інте-рорецептори (див. Рецептори), або прямим, коли біологічно активні речовини впливають безпосередньо на нервові клітини (напр., вуглекислий газ, що утворюється в процесі обміну речовин, надхо-дячи у кров, впливає на дихальний центр головного мозку). Див. також Гуморальна регуляція. Нервова регуляція.
Літ.: Комісаренко В. П. Регулятори життєвих процесів. К., 1979.
В. П. Комісаренко.
