Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нас-нач arrow НАЦІОНАЛІЗМ
   

НАЦІОНАЛІЗМ

— буржуазна ідеологія, політика і психологія в національному питанні, яка розглядає націю як позаісторичну категорію, вищу форму суспільної єдності, проповідує зверхність нац. інтересів над класовими. Н. виражає класові інтереси буржуазії, що є протилежними корінним інтересам трудящих, їхній боротьбі за своє соціальне і нац. визволення. Буржуазія, особливо в епоху імперіалізму, під виглядом боротьби за "загальнонац." інтереси розпалює міжнац. ворожнечу, сіє розбрат між трудящими різних національностей, щоб відвернути їх від класової боротьби. Н. проявляється у формах місц. націоналізму пригнобленої нації, який проповідує замикання в нац. "шкаралупі", або великодержавного шовінізму пануючої нації. Н.— істор. категорія. На поч. розвитку капіталізму, коли буржуазія, борючись проти феодалізму, ще виступала як прогресивний клас, Н. мав певне прогресивне значення як виразник загальнонац. інтересів. В епоху переростання капіталізму в імперіалізм Н. у бурж. країнах втратив будь-який прогресивний зміст і почав набирати таких людиноненависницьких форм, як расизм, фашизм, геноцид. Марксизм-ленінізм вчить, що знищення соціального гніту і всіх форм гноблення може забезпечити лише соціалістична революція і побудова соціалізму, єднання всіх трудящих на основі пролет. інтернаціоналізму, несумісного з бурж. Н. "Буржуазний націоналізм і пролетарський інтернаціоналізм,— писав В. І. Ленін,— ось два непримиренно-ворожі лозунги, що відповідають двом великим класовим таборам усього капіталістичного світу і виражають д в і політики (більше того: два світогляди) в національному питанні" (Повне зібр. тв., т. 24, с. 120). В. І. Ленін і більшовики-ленінці в боротьбі за створення революц. марксистської партії і підготовку соціалістичної революції в Росії вели непримиренну боротьбу проти бурж. Н., викривали шовіністичний характер зовн. політики імперіалістичних д-в, у т. ч. царської Росії, а також великодержавницьку внутр. політику царизму. Більшовицька партія і особисто В. І. Ленін вели гостру боротьбу і проти дрібнобурж. націоналістич. партій, які намагалися замаскувати своє єство псевдомарксистською фразеологією, зокрема проти Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), лідери якої згодом очолили бурж.-націоналістичну контрреволюцію на Україні (див. Центпальна рада, Директорія, Петлюрівщина). Відзначаючи наявність в Росії різних груп бурж. націоналістів (націо-нал-реакціонери. націонал-лібера ли, націонал-демократи), В. І. Ленін підкреслював, що всі вони за своєю сутністю контрреволюційні (див. Повне зібр. тв., т. 25, с. 303—304). Проте, тавруючи Н. в цілому, марксизм-ленінізм виділяє в Н. пригноблених націй заг.-демократичний зміст, спрямований проти гноблення, до нац. консолідації, до відродження колоніальних і залежних країн, на розгортання антиімперіалістичного, національно-визвольного руху. Ворожа будь-якому Н. ленінська політика більшовицької партії в нац. питанні була однією з вирішальних умов перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції. Вироблення чіткої марксистсько-ленінської національної програми КПРС і на її основі національної політики КПРС, послідовне здійснення її в роки соціалістичного будівництва, поєднання інтернаціонального виховання з нещадною боротьбою проти рецидивів Н., розгром націонал-ухильництва в рядах партії стали важливими умовами зміцнення незламної дружби народів СРСР, формування соціалістичних націй, розвитку ідеології інтернаціоналізму. Торжеством нац. політики КПРС є побудова в СРСР розвинутого соціалістичного суспільства і утворення на цій основі нової істор. спільності людей — радянського народу. В умовах комуністичного будівництва немає соціального коріння для Н. Але націоналістична ідеологія може насаджуватися ззовні, імперіалістичною агентурою, і якоюсь мірою проявлятися у свідомості окремих людей в рецидивах тенденцій до нац. обмеженості й виключності, до ідеалізації минулого і затушковування соціальних суперечностей в історії народів тощо. Пильність і непримиренність до будь-яких проявів Н., зокрема українського буржуазного націоналізму та сіонізму,— одне з найважливіших завдань і деологічної роботи КПРС. Імперіалістична буржуазія (особливо США) активно використовує весь арсенал Н. у боротьбі двох суспільних систем. Вона підтримує залишки колоніалізму й расистські уряди (напр., у ПАР), фашист. та профашист. режими (в Чілі, Пд. Кореї та ін.), націоналістичні елементи в соціалістичних країнах. Величезний апарат сучас. засобів масової інформації і пропаганди бурж. країн спрямований на роздмухування Н., міжнац. ворожнечі. Союзником імперіалістичних кіл у пропаганді і використанні Н. для розколу світових революц. сил є маоїзм. Марксистсько-ленінські партії ведуть безкомпромісну боротьбу проти націоналістич. хитань у міжнар. комуністичному русі, проти будь-яких відступів від принципів пролетарського інтернаціоналізму і класової солідарності. Літ. див. до ст. Інтернаціоналізм, Національне питання.

B.C. Костенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази