- вища військова і цивільна адміністрація на Лівобережній Україні в 2-й половині 17-18 ст.; рада при гетьмані. Складалася з представників панівної верхівки козацької старшини. До Г. с. належали генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний писар, генеральні осавули, генеральний хорунжий, генеральний підскарбій та генеральний бунчужний. Ці посади вважалися виборними, фактично їх посідали особи, яких призначав гетьман за погодженням з царським урядом. Г. с. розв'язувала найважливіші питання військ. і цивільної адміністрації, відала фінансами, судочинством, очолювала військ. сили. З 1722 влада на Україні фактично належала Малоросійській колегії, що обмежувало права і привілеї Г. с. Зі скасуванням гетьманщини (1764) значення Г. с. все більше занепадало, а з 1782 Г. с. як адм. орган перестала існувати.
Літ.: Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII - початку XVIII ст. К., 1959.
|
