— одна з перших на Україні революційних організацій перехідного типу від народництва до марксизму. Виникла в лютому 1886 внаслідок злиття місц. робітн. гуртків "Чорного переділу" і "Народної волі". Організаторами й активними учасниками її були І. Веденьєв, А. Кондратенко, В. Соколов, С. Крутиков, В. Вєтров, І. Радченко та ін. Члени групи організували в Харкові 7 робітн. гуртків, встановили зв'язки з революц. народницькими орг-ціями Бєлгорода, Таганрога, Одеси; створили ряд гуртків у Ростові-на-Дону, Олександрівську (тепер м. Запоріжжя) та ін. містах. Подібно до програм ін. гуртків революц. народників 80-х рр., програма харків. групи (вироблена в травні 1887) під робітн. класом розуміла всіх "працюючих" — і селян, і робітників, причому першорядну роль у політ. та екон. перетвореннях відводила селянству; помилково вважала передання землі сільс. землеробським общинам з подальшим перерозподілом її органами самоврядування соціалістичним заходом. Зі вступом до групи Ю. Д. Мельникова (весна 1888) вона почала активно розповсюджувати марксистську літературу, нелегальні видання групи "Визволення праці". У серпні — вересні 1889 через арешти припинила діяльність.
