кабан (Sus) — рід нежуйних парнокопитих ссавців род. свинячих. Тіло (довж. до 205 см, маса до 275 кг) кремезне, голова довга загострена без шийного перехвату, кінцівки короткі, 4-па-лі. Морда видовжена, закінчується дисковидним "п'ятачком". Ікла гострі, вигнуті, дуже розвинені. Волосяний покрив (щетина) однотонний темно-сірого кольору, у поросят — з смугами. С. населяють найрізноманітніші біотопи, віддають перевагу чагарниковим і очеретяним заростям у зволожених місцевостях. Активні в осн. вночі. Тримаються стадами по З—10 голів. Всеїдні. Гін у листопаді — січні. Характерна полігамія. Вагітність триває 112—140 днів. У виплоді 3—12 поросят (в середньому 4—6). Статевозрілими самки стають на 1-му році життя, самці — на 4 —5-му. З види (за деякими авторами — 5) поширені в Європі, Азії, Африці, Японії, на Малайському архіпелазі до Філіппін, Молуккських о-вах, Новій Гвінеї, Меланезії. В СРСР, зокрема УРСР,— 1 вид: свиня дика, або кабан (S. scrofa), який має велике госп. значення як предок свині свійської та промисл. звір, може також завдавати шкоди с. г., особливо посадкам картоплі, цукровим бурякам, городнім та баштанним культурам. Іл. див. на окремому аркуші до ст. Ссавці.
О. П. Корнєєв.
